Верховний Суд висловився, коли використання чужих фото з соцмережі є правомірним

Розміщення особою фото в соціальній мережі в інтернеті без обмеження кола користувачів, які можуть переглядати це фото, є публічним показом фото, який здійснює ця особа самостійно.

Тому використання таких фото іншими особами є правомірним, адже попереднє поширення (розміщення) у соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.

У разі ж, якщо фото були відкриті лише для певного кола користувачів, то публічного розповсюдження таких фото не було, а, отже, їх використання без згоди особи є неправомірним. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19 липня 2023 року по справі № 214/11028/21.

Обставини справи

19 липня 2023 року Касаційний цивільний суд розглянув касаційну скаргу у справі про визнання неправомірним використання відповідачем фотозображень, належних позивачам, розміщених у мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі «Facebook» під публікацією посту та таким, що призвело до розголошення персональних даних третім особам.

Позивачами виступало подружжя, один з яких працює керівником Комунального підприємства «Ритуал Сервіс Плюс», а відповідачем виступала депутат Криворізької міської ради.

Йшлося поширення інформації про приватне (сімейне) життя позивачів; визнання обставин поширення депутатом в мережі Інтернет на її сторінці в соціальній мережі Facebook (на думку позивачів) негативної, недостовірної інформації, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, ділову репутацію керівника КП «Ритуал Сервіс Плюс»; зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Судами установлено, що один подружжя обіймав та на цей час обіймає посаду керівника (директора) вказаного комунального підприємства, працює за строковим контрактом. Його дружина має власну сторінку в соціальній мережі Facebook, на якій публікує різні дописи. Її обліковий запис за технічними налаштуваннями має обмеження у конфіденційності (обмеженість доступу для осіб, які не є її підписниками), а також заборону коментування та поширення (репосту) розміщених нею публікацій, у тому числі фото.

Чоловік також має власну сторінку у Facebook, на якій публікує різні дописи, у тому числі такі, що стосуються діяльності Комунального підприємства. Його обліковий запис за технічними налаштуваннями не має обмежень у доступі до його сторінки та здійснених ним публікацій для осіб, які не є його підписниками. Депутатка має також власну сторінку у Facebook, на її сторінку підписана значна кількість осіб.

Позивачі зазначали, що відповідач публікує на своїй сторінці у Facebook фото з їх зображеннями та різні дописи із образливими назвами.

Рішенням районного суду позовні вимоги позивачів задоволено частково. Постановою апеляційного суду змінено рішення районного суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди та компенсації судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду судові рішення в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовів, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Тлумачення статті 308 ЦК України дає підстави стверджувати, що за загальним правилом фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких фізична особа позувала авторові за плату, або ж це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб. Втім в останньому випадку потрібно враховувати, що використання будь-якої інформації, що посягає на приватність особи, має бути виправдана переважаючим публічним інтересом.

Для уникнення неправомірного втручання у приватне життя особи потрібно утриматися від публікації відверто особистих фотографій, якщо тільки це безпосередньо не стосується питання публічного інтересу.

Законодавство не визначає, як має бути оформлена згода фізичної особи на використання фотографії з її зображенням. Тобто, надаючи оцінку існуванню відповідної згоди, потрібно враховувати, що згода може бути надана у письмовому вигляді, усно, а також у формі мовчазної згоди.

Мовчазна згода може проявлятися в тому, що особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок, а також у випадку самостійного розміщення фото чи відеозображення для необмеженого кола користувачів і без зазначення про існування авторських чи суміжних прав на них.

Верховний Суд встановив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про часткове задоволення вимог позивачів в частині, що стосується використання відповідачкою фото із зображеннями позивачів, які спершу були опубліковані внаслідок спільних дій останніх у соціальній мережі Facebook на сторінці директора КП, яка відкрита для перегляду необмеженого кола користувачів.

Відтак використання відповідачкою фото є правомірним, адже попереднє розміщення у соціальній мережі було публічним і за згодою осіб, які своїми діями зробили таку інформацію відкритою.

Також суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про часткове задоволення позову директора КП в частині вимог, що стосуються визнання інформації недостовірною та зобов’язання її спростувати, оскільки частина оспорюваної інформації, викладена відповідачем зі слів мешканців територіальної громади міста, а інші частина інформації має характер оціночних суджень, є суб’єктивною думкою відповідача, зокрема, щодо діяльності позивача та комунального підприємства, яке він очолює.

Питання захисту ділової репутації Комунального підприємства не є предметом спору у справі, що переглядається, а стосовно керівника КП в жодному з дописів депутат не стверджувала про його причетність до корупційних схем, поборів, шахрайства, мародерства.

Позивач як керівник комунального підприємства є публічною особою, тому межа допустимої критики стосовно нього як публічної особи є значно ширшою.

Верховний Суд вважає, що поширення (розміщення) фото у соціальній мережі в Інтернеті без обмеження кола користувачів, які можуть переглядати це фото, є публічним показом фото, яке здійснює ця особа самостійно.

Тож використання таких фото є правомірним, адже попереднє поширення (розміщення) у соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.

У випадку якщо фото були відкриті лише для певного кола користувачів, то публічного розповсюдження таких фото не було, а отже, їх використання без згоди особи є неправомірним.

Водночас, Верховний Суд наголосив на тому, що хоча опублікована відповідачкою інформація й містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані, оскільки вона є оцінкою дій і не містить стверджень про порушення законодавства чи моральних принципів, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб’єктивними переконаннями.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.