Конкурсна комісія з обрання голови Служби судової охорони 8 вересня провела співбесіди з першими кандидатами на посаду керівника ССО.
Особлива увага була прикута до кандидатів, які вже мають значний досвід роботи в Службі судової охорони. Відповідно, саме до таких кандидатів виникає найбільше питань.
Першими співбесіди пройшли колишній в. о. голови Служби судової охорони Олег Білецький та діючий керівник Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області Ігор Коваленко.
Співбесіди з кандидатами, що мають досвід роботи в ССО, яскраво підкреслили системні проблеми Служби судової охорони, які, з тих чи інших підстав, тривалий час залишаються невирішеними.
Що розповів Олег Білецький
Олег Білецький, разом з першим головою ССО Валерієм Бондарем у 2019 році мав безпосередній стосунок до створення Служби судової охорони.
Олег Білецький є кадровим військовим. В різний час він служив у Збройних Силах та Національній гвардії. У 2019 році Валерій Бондар, який добре знав Олега Білецького по службі в Національній гвардії, запропонував йому перейти на роботу в Службу судової охорони, яку лише потрібно було створити. В ССО Олег Білецький почав працювати на посаді начальника управління по роботі з персоналом центрального органу управління Служби судової охорони.
Після звільнення з посади Валерія Бондаря у липні 2022 року, саме Олегу Білецькому, у якості виконуючого обов’язки, строком на чотири місяця довелося очолити Судову охорону. На цій посаді він стикнувся з перепонами – йшла війна, грошей Службі вистачало лише на найбільш необхідне, а особливого порозуміння з головою Державної судової адміністрації Олексієм Сальніковим не було.
У підсумку, Олег Білецький, за його твердженням, фактично став жертвою інтриг в керівництві ДСА і ССО, і звільнився з Судової охорони після спроби перевести його на принизливу, як для нього, посаду.
Очоливши ССО після звільнення Валерія Бондаря, Олег Білецький, за його словами, спробував реформувати Судову охорону. До речі, з особистою пропозицією тимчасово очолити ССО до Олега Білецького звернувся голова ДСА Олексій Сальніков.
Цікаво, що пропозицію тимчасово очолити ССО голова ДСА зробив не комусь з численних заступників Валерія Бондаря, а саме Олегу Білецькому, який був начальником управління, тобто підпорядкованою заступникам особою.
На новій посаді Олег Білецький здійснив скорочення центрального апарату ССО (зі 180 працівників до 85, з 10 управлінь залишилось 4), скоротив кількість заступників голови ССО, а також скоротив кількість заступників начальників територіальних управлінь Судової охорони. Такі заходи дозволили зекономити близько 60 млн. гривень. Так, економія коштів дозволила здійснити додатковий добір працівників ССО та забезпечити охорону судів, що розташовані в Черкаської, Чернігівської, Кіровоградської областях. Втім, відповідна реформа не була доведена до кінця.
Своє раптове звільнення зі Служби наприкінці 2022 року Олег Білецький пояснив, по-перше, тим, що посаду виконуючого обов’язки ССО серйозно не сприймало керівництво ДСА, а повноцінно призначати його на посаду голови ССО хоча б на час війни, Олексій Сальніков та колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв чомусь не поспішали.
Крім того, з часом Олексій Сальніков публічно звинуватив Олега Білецького в блокуванні адміністративно-організаційної реформи в структурі ССО і навіть доповів про це Вищій раді правосуддя (слід зазначити, що під час співбесіди з Конкурсною комісією Олег Білецький розповів, що відповідну реформу насправді блокував сам Олексій Сальніков, який переслідував якісь свої цілі).
По-друге, організаційно-штатна реформа зі скорочення центрального апарату ССО налаштувала проти Олега Білецького деяких його колег. Так, Олег Білецький у 2022 році намагався скоротити заступника голови ССО з питань організаційно-управлінської діяльності Олександра Колєснікова, втім, не встиг цього зробити через закінчення своїх повноважень як виконуючого обов’язки (щоб уникнути звільнення Олександр Колєсніков навіть брав відпустки та лікарняні).
Однак потім сталося так, що наприкінці 2022 року новим виконуючим обов’язки голови ССО став саме Олександр Колєсніков. Після цього в Судовій охороні не знайшлося місця вже Олегу Білецькому. Новий тимчасовий керівник запропонував Олегу Білецькому значно нижчу посаду (провідного спеціаліста), ніж він займав до цього, після чого Олег Білецький звільнився за власним бажанням.
Зазначимо, що Вища рада правосуддя 5 вересня 2023 року задовольнила заяву Олександра Колєснікова про звільнення з посади заступника голови ССО за власним бажанням.
Співбесіда з Олегом Білецьким
Також до Олега Білецького виникли питання у зв’язку з проблемою збереження зброї та набоїв, які були передані Судовій охороні Управлінням державної охорони після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Як виявилося, Судова охорона навіть не склала відповідних актів про прийом озброєння на свій баланс через деякі законодавчі колізії.
Втім, колишній керівник ССО зазначив, що він просто не встиг вирішити цю проблему, яка виникла ще за Валерія Бондаря. Керівництво ДСА при цьому також не сильно допомагало вирішити зазначену проблему.
Особливу увагу у членів Конкурсної комісії викликали історія з потраплянням Служби судової охорони до Постанови Кабінету Міністрів № 168 від 28 лютого 2022 року.
Як відомо, згідно з текстом постанови № 168, співробітникам Служби судової охорони, як і військовослужбовцям ЗСУ, НГУ, ГУР МО, СБУ, поліцейським тощо, на період дії воєнного стану повинна була виплачуватись додаткова щомісячна винагорода в розмірі 30 тис. гривень.
Проблема полягала в тому, що додаткові грошові виплати не були профінансовані для ДСА та Служби судової охорони. У підсумку, зазначена додаткова винагорода співробітникам ССО не сплачувалась. У підсумку, співробітники ССО почали масово звертатись в суди з позовами, намагаючись добитись виплати встановлених їм раніше виплат. На весну 2023 року перед працівниками Судової охорони утворився величезний борг у розмірі майже 1 млрд 153 млн гривень, який тепер має виплачувати все та ж ДСА.
Члени Конкурсної комісії спробували дізнатися, чому заборгованість по постанові № 168 у 2022 році не обраховувалась в бухгалтерії і не відображалася як кредиторська заборгованість. В цілому, судячи з питань членів Конкурсної комісії, у них виникла підозра, що тодішнє керівництво Служби судової охорони у 2022 році свідомо діяло так, щоб в перспективі мати можливість стягнути належні грошові виплати в судовому порядку.
Втім, Олег Білецький лише повідомив, що коли він був в. о. голови ССО, працівники центрального апарату Служби охорони судові позови щодо виплат по постанові № 168 не подавали. «Такі позови тоді буле лише з ТУ ССО Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської областей», - розповів Олег Білецький.
Також Конкурсну комісію зацікавило, чому Службу судової охорони у 2019 році створили з вкрай обмеженими повноваженнями, які, фактично, не дозволяють їй ефективно протидіяти навіть невеликим порушенням порядку в судових засіданнях, не кажучи вже про більш серйозні інциденти.
«Незрозуміло, для чого взагалі створювали ССО, якщо вона не здатна захистити суддів. Згідно з порядком дій співробітників ССО, для припинення хуліганських дій в суді все одно необхідно викликати поліцію. Фактично, зараз Судова охорона здатна охороняти лише двері суду. Вона не здатна захистити суддів. Для чого тоді вона потрібна?» - запитав член Вищої ради правосуддя, член Конкурсної комісії Віталій Саліхов.
«Необхідна щоденна робота із рядовими, командирами взводів, підрозділів ССО, необхідно звільняти тих, хто не справляється з обов’язками. Працівники ССО можуть і самі припиняти безлад в суді, однак, якщо є потреба, викликають поліцію. Хоча, повторююсь, вони й самі можуть затримувати правопорушників, а потім передавати їх поліції», - відповів Олег Білецький. Він додав, що великий «плюс» існування Судової охорони полягає в тому що ССО має єдине керівництво і підпорядковується судовій владі, тобто на Судову охорону не можуть впливати інші силові структури.
«Ставлення суддів до Судової охорони в цілому є позитивним», - зазначив колишній керівник Судової охорони.
Щодо своїх ймовірних планів у разі призначення на посаду голови ССО, Олег Білецький розповів, що необхідно взяти під охорони об’єкти органів правосуддя, які ще не забезпечені охороною, продовжити організаційно-штатне реформування (скорочення) Служби. Також колишній керівник ССО розповів, що на посаді в. о. голови Служби він планував об’єднати деякі територіальні управління ССО в одне регіональне – це б дозволило зекономити десятки мільйонів гривень. Скороченню підлягав би лише керівний і адміністративний склад територіальних управлінь.
Також, на думку кандидата, ССО треба частково забрати процедуру конвоювання з міст утримання арештованих та ув’язнених під відповідальність Судової охорони. З СІЗО в суд і у зворотному напрямку, осіб мають доставляти саме працівники ССО. Але для цього має бути збільшений штат Служби, виділений спеціальний транспорт, а працівники Служби повинні пройти спеціальне навчання. Таким чином, Судова охорона буде відповідати за повний «цикл» - від доставки обвинуваченого з СІЗО до охорони судових приміщень під час судових процесів.
Для запобігання подальших позовів з боку працівників ССО по постанові № 168, кандидат запропонував проводити роз’яснювальні бесіди з співробітниками ССО з зазначенням, що «в країні йде війна, грошей не вистачає на оборону, але з часом, після війни, заборгованість буде сплачена».
Наразі Олег Білецький працює на посаді завідуючого сектором мобілізаційної роботи Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.
Сповідь Ігоря Коваленка: як в Судовій охороні керівництво воює з підлеглими
Не менш вражаючою була розповідь керівника Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області Ігоря Коваленко.
Ігор Коваленко є ветераном МВС. У різні часи працював в ДАІ, ГУБОЗ, в Головному управлінні МВС в м. Києві, центральному апараті МВС, Національної поліції. Кандидат мав поранення і травми, які отримав під час служби в міліції. За його словами, він є «тричі полковником» - полковником міліції, поліції та судової охорони.
В 2013-2014 роках Ігор Коваленко займав посаду заступника з громадської безпеки начальника Голосіївського управління МВС в м. Києві. Втім, в силових акціях проти учасників Майдану, за словами Ігоря Коваленка, він участі не брав. В його обов’язки входило забезпечення громадського порядку та патрулювання в центрі Києва, а у січні – лютому 2014 року - охорона будівлі Адміністрації Президента на вулиці Банковій. У «справах Майдану» Ігор Коваленко допитувався як свідок.
Ігор Коваленко розповів Конкурсній комісії, що до 2023 року йому, фактично, не вдавалося побудувати нормальних професійних відносин з жодним постійним чи тимчасовим керівником Судової охорони. Ситуація дещо змінилася лише з призначенням у липні 2023 року в. о. голови ССО Павла Трясуна, який є добрим знайомим Ігоря Коваленка.
Також, Ігор Коваленко звинуватив попередніх керівників ССО в інтригах та непрофесійному ставленні до своєї роботи.
«Кадрова політика центрального органу управління мені не подобалася. Вона суперечила декларованим цілям і фактично йшла в неправильному напрямку. Потрібно наводити лад в структурі», - розповів керівник столичної судової охорони.
Так, з діями центрального керівництва ССО Ігор Коваленко пов’язав слідчі дії, які 24 січня 2023 року проводили в приміщенні столичного управління ССО співробітники Державного бюро розслідувань. Як розповів Ігор Коваленко, працівники ДБР чомусь вирішили, що він може бути причетний до державної зради, хоча жодних реальних підстав для такого висновку не було.
На думку Ігоря Коваленко, для того, щоб Судова охорона стала ефективною, необхідні законодавчі зміни. «Судова охорона повинна підпорядковуватися та бути підзвітною лише Вищій раді правосуддя. ССО потрібно вивільнити з підпорядкування такої прокладки, як Державна судова адміністрація. Судова охорона повинна мати свій бюджет та рахунки. Після цього Служба зможе більш правильно розподіляти наявні кошти. Нам потрібно більше самостійності», - зазначив керівник столичної ССО.
На фото - Павло Трясун та Ігор Коваленко
За словами Ігоря Коваленко, особливо складні стосунки у нього були з виконуючими обов’язки голови ССО Олександром Колєсніковим та Віктором Морозом, який очолював Службу у березні-липні 2023 року.
«Коли Віктор Мороз був начальником ТУ ССО в Рівненській області, у нас відносини були нормальні. Але після його призначення у Київ, у нас почалися непорозуміння», - розповів Ігор Коваленко.
Також, Ігор Коваленко розповів, що однією з причин подій 5 липня 2023 року в Шевченківському райсуді Києва, коли обвинувачений по справі «вибухів під Верховною Радою у 2015 році» Ігор Гуменюк підірвав прямо в суді декілька вибухових пристроїв, а потім загинув сам, стали не зовсім професійні дії керівництва ССО напередодні цих подій. Як пояснив Коваленко, справа в тому, що за наказом центрального керівництва, в столичному управлінні Судової охорони у липні проходила чергова інвентаризація зброї і звірка її номерів, внаслідок якої столична ССО фактично була роззброєна.
Як розповів Ігор Коваленко, у столичному управлінні ССО з 2022 року знаходилась як власна зброя і набої, так і зброя (з набоями), отримані Судовою охороною після початку повномасштабного вторгнення РФ від Управління державної охорони та поліції. З обліком зазначеної зброї та набоїв ще за часів, коли ССО очолював Валерій Бондар, виникло чимало проблем через правові колізії з її прийняттям на баланс ССО.
У підсумку, сталося так, що у липні більшість зброї столичної ССО знаходилася на спеціальному складі для інвентаризації. Також, 5 липня без зброї залишились і співробітники ССО, що чергували в Шевченківському райсуді. Фактично, достатню кількість зброї та набоїв мав тоді тільки столичний підрозділ швидкого реагування ССО.
За фактом подій в Шевченківському райсуді центральне керівництво Судової охорони призначило службове розслідування, яке дійшло висновку, що у подіях в райсуді є й особиста вина Ігоря Коваленка.
На засіданні Конкурсної комісії Ігор Коваленко свою вину заперечив і розповів, що 5 липня він особисто приїхав в Шевченківський райсуд і організував евакуацію працівників суду.
«У висновках розслідування зазначена повна брехня», - надав кандидат свою оцінку проведеному службовому розслідуванню.
Також, він повідомив і про своєрідні підходи Віктора Мороза до справи.
«Коли я знаходився на лікарняному, він подзвонив мені і сказав приїхати, поставити підпис, зазначивши, що висновок щодо мене може бути «у двох напрямках». Тобто, як я зрозумів, мене могли або визнати винним, або ні», - розповів Ігор Коваленко.
Коли кандидат все ж відмовився приїхати до Віктора Мороза, то, за словами Ігоря Коваленка, почався тиск на його доньку, яка працює в центральному апараті ССО на посаді провідного спеціаліста.
«За словами доньки, Віктор Мороз сказав їй, що вона йому заважає працювати та допомагає батьку, тобто мені. Він запропонував їй або звільнитися, або їхати працювати в Черкаську область», - розповів кандидат, зазначивши що донька поки що працює в центральному апараті ССО, але планує звільнятися.
Чимало питань членів Конкурсної комісії стосувалося ситуації з охороною суддів Вищого антикорупційного суду.
Ігор Коваленко повідомив, що охорона безпосередньо суддів ВАКС є досить дорогою справою, оскільки частина суддів Антикорупційного суду наполягає на їх постійній особистій охороні. До того ж, для здійснення охорони суддів доводиться шукати ресурси. У підсумку, безпосередньою охороною суддів на регулярній основі займаються десятки працівників ССО, а для забезпечення охорони виділена чимала кількість службових автомобілів.
«На мій погляд, деякі судді районних судів потребують більшого забезпечення їх безпеки, ніж судді ВАКС. До того ж, як нам розповідали американці, на всі США охороняється всього 4-5 суддів», - зазначив Ігор Коваленко.
На думку, Ігоря Коваленко, якщо б він став головою ССО, було б необхідно зробити наступне: взяти усі установи судової влади під охорону, створити міжрегіональні територіальні управління ССО, реформувати апарат ТУ ССО, шляхом зменшення його чисельності, запровадити гнучкий графік охорони судів (деякі з них можна охороняти вдень), підвищити заробітну плату для співробітників судової охорони, яка зараз менше ніж в поліції, здійснити виплати згідно з постановою Кабінету міністрів № 168 (хоча б для працівників ССО, які працювали в зоні бойових дій), здійснити ревізію обов’язків деяких підрозділів ССО (підрозділів швидкого реагування та підрозділів, які забезпечують охорону суддів). Також, на ССО можна покласти захист свідків та інших учасників судових процесів.
Окрема ідея Ігоря Коваленка – створення у складі Судової охорони власного оперативного підрозділу для здійснення ефективних заходів щодо захисту судів, суддів та обміну конфіденційною інформацією з іншими правоохоронними органами.
Також, на думку Ігоря Коваленка, необхідно розширити повноваження ССО, наприклад, надати можливість співробітникам Судової охорони складати протоколи щодо порушення порядку в судових засіданнях, а також надати можливість ССО здійснювати заходи з евакуації судів, суддів та працівників апаратів судів.
Разом з тим, кандидат виступив проти надання ССО повноважень відносно конвоювання обвинувачених та засуджених, оскільки для цього необхідні чималі людські та матеріальні ресурси, які Судовій охороні навряд чи хтось надасть.
В цілому, на думку кандидата, Служба судової охорони повинна стати повноцінним правоохоронним органом, але з підпорядкуванням судовій владі.
Зазначимо, що у подальшому відповіді Конкурсній комісії нададуть Віктор Мороз та Павло Трясун, які також є кандидатами на посаду голови Служби судової охорони.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.