ВП ВС: Вжиті суддею заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності підприємства

Суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності судді слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові з провадження №11-167сап21 щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя про залишення без змін рішення її дисциплінарної палати про притягнення судді місцевого загального суду до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII у зв’язку із прийняттям ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, чим створено перешкоди для господарської діяльності товариства.

Так, ВП ВС підкреслила, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

За висновками ВРП та її Другої Дисциплінарної палати, суддя не здійснила належної перевірки заяви про забезпечення позову на відповідність вимогам статей 150, 151 ЦПК України, а розгляд такої заяви мав формальний характер.

При цьому на підставі положень частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII, частини п’ятої статті 50 Закону № 1798-VIII, взявши до уваги те, що Друга ДП ВРП під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді врахувала відомості про особу судді, у тому числі дані, які характеризують її як суддю, взяла до уваги характер вчиненого дисциплінарного проступку та його негативні наслідки, ступінь вини судді, її навантаження та відсутність у неї дисциплінарних стягнень, ВРП дійшла висновку про те, що застосоване її Другою ДП до судді дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців відповідає принципу пропорційності.

Зважаючи на наведені вище мотиви, залишення ВРП без змін застосованого її дисциплінарним органом до судді дисциплінарного стягнення, які викладені в оскаржуваному рішенні, ВП ВС не знайшла підстав для визнання цього дисциплінарного стягнення таким, що визначене з порушенням принципу пропорційності.

Нагадаємо, 9 серпня Верховна Рада ухвалила закон, за яким дисциплінарна функція повертається ВРП. Але лише за умови прийняття закону про створення Служби дисциплінарних інспекторів.  

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.