Верховна Рада незабаром ухвалить закон, яким врегулює подальшу долю суддів Верховного Суду України, Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду і Вищого адміністративного суду. Нагадаємо, ці суди не здійснювали правосуддя і знаходилися у процесі ліквідації з грудня 2017 року, внаслідок судової реформи, ухваленої у 2016-му.
Так, Комітет доопрацював поправки до відповідного законопроекту 5456-д «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України».
Цікаво, що до другого читання у законопроект вирішили додати норму, яка розширює повноваження Верховного Суду (що був створений внаслідок судової реформи).
Так, відповідно до змін Верховний Суд отримає повноваження здійснювати управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
У цілому, законопроект більше стосується суддів ВССУ, ВГСУ та ВАСУ, яких прирівняють за статусом і рівнем грошового забезпечення до суддів Вищого антикорупційного суду, аніж суддів ВСУ. На це звернуло увагу й Головне юридичне управління.
Судді ВСУ зараховуються та проходять оцінювання
Отже, автори пропонують, щоб судді Верховного Суду України продовжили здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення їхніх повноважень з підстав, визначених Конституцією.
Голова Верховного Суду у 20-денний строк з дня набрання чинності новим законом повинен буде зарахувати суддів Верховного Суду України, які станом на день набрання чинності зазначеним законом перебувають у штаті ВСУ, до штату Верховного Суду – у касаційний суд тієї спеціалізації, яка відповідає спеціалізації судової палати ВСУ, в якій такий суддя здійснював правосуддя.
Депутати передбачили, що ці судді Верховного Суду України (крім тих, які пройшли перевірку на відповідність займаній посаді до набрання чинності новим Законом), оцінюються ВККС на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності.
Кваліфікаційне оцінювання таких суддів проводиться на підставі рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання. Кваліфоцінювання за критерієм компетентності проводиться лише шляхом проведення співбесіди.
Громадська рада доброчесності сприяє ВККС у встановленні відповідності таких суддів критеріям професійної етики та доброчесності. ВККС здійснює відповідне оцінювання першочергово.
Нагадаємо, що за останніми даними, таких суддів ВСУ лишилося 5. І частина з них вже брала участь у конкурсі до ВС, фактично пройшовши кваліфоцінювання. Одному з суддів, який не пройшов таке оцінювання, незабаром виповниться 65 років. Отже, кого саме мали на увазі автори проекту, коли прописували їх оцінювання через ВККС разом з ГРД, наразі точно невідомо.
Працівники апарату Верховного Суду України, повноваження яких не припинені, за особистою заявою переводяться на рівнозначні посади в апараті Верховного Суду, за умови наявності рівнозначних вакантних посад, у порядку, встановленому законом, без обов’язкового проведення конкурсу.
Ці працівники апарату ВСУ протягом 30 днів з дня набрання чинності новим подають особисту заяву про переведення на рівнозначну вакантну посаду в апараті ВС.
Що з суддями ВССУ, ВГСУ та ВАСУ
Законопроект визначає, що суддя ВССУ, ВГСУ, ВАСУ може бути переведений до апеляційного суду чи місцевого суду, що відповідає спеціалізації такого судді, у порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без проведення конкурсу.
Переведення такого судді здійснюється Вищою радою правосуддя на підставі його особистої заяви протягом 30 днів з дня її надходження, незалежно від наявності у відповідному суді вакантної посади судді.
Заява про переведення подається суддями ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, до Вищої ради правосуддя протягом 30 днів з дня набрання чинності новим Законом.
У разі неподання заяви про переведення протягом зазначеного строку Вища рада правосуддя пропонує такому судді переведення до апеляційного суду, що відповідає спеціалізації такого судді, визначеного Вищою радою правосуддя самостійно, в якому є вакантна посада судді.
Незгода судді з таким переведенням є підставою для звільнення його з посади відповідно до пункту 5 ч. 6 статті 126 Конституції (незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду).
Рішення про переведення судді приймається Вищою радою правосуддя без надання рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, переведені до інших судів відповідно до вищенаведеної процедури (крім тих, які успішно пройшли оцінювання на відповідність займаній посаді до набрання чинності новим Законом), оцінюються ВККС на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності у порядку, визначеному цим Законом, першочергово.
Судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, за статусом, рівнем грошового забезпечення та рівнем соціально-побутового забезпечення прирівнюються до суддів вищих спеціалізованих судів. Тобто, до суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
У разі звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям ВССУ, ВГСУ, ВАСУ гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Судді ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону «Про судоустрій і статус суддів» зразка 2010 року, мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. Тобто, судді ВАКС.
Особові справи цих суддів підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
У разі необхідності здійснення Верховним Судом та ДСА як розпорядником бюджетних коштів додаткових видатків з бюджету, пов'язаних з реалізацією окремих положень нового Закону, Кабмін повинен буде забезпечити збільшення видатків відповідному розпоряднику бюджетних коштів.
«Ліквідації» ВСУ не було, було «перейменування»
Також депутати вирішили уточнити, що положення цього Закону буду поширюватися на правовідносини, що виникли у зв’язку з перейменуванням Верховного Суду України у Верховний Суд, а також з ліквідацією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.
Тобто, на думку авторів, 2017 року розпочався не процес ліквідації ВСУ, а процес «перейменування».
У пункті 7 Прикінцевих положень виключається норма про ліквідацію Верховного Суду України. Також поняття «ліквідація Верховного Суду України» прибирається з інших пунктів, зокрема, стосовно того, що Кабмін має забезпечити розміщення Верховного Суду у приміщеннях, що вивільняються у зв’язку з ліквідацією Верховного Суду України, ВССУ, ВГСУ та ВАСУ.
Визначається, що Верховний Суд діє (було – «створюється») на матеріально-технічній базі ВСУ, ВССУ, ВГСУ та ВАСУ.
Відповідно, корегується шляхом виключення суддів ВСУ п. 14 Прикінцевих положень, який після змін буде звучати так: «Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України мають право брати участь у конкурсі на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах у порядку, визначеному цим Законом».
Новий закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.