Велика Палата Верховного Суду 10 серпня 2023 року винесла постанову у справі, що стосувалася необхідності наявності у позивача смартфона та цифрового підпису задля можливості відкриття рахунку у банку на отримання грошової допомоги в рамках програми «єПідтримка» (справа № 990/93/23).
Обставини справи
14 травня 2023 року чоловік подав до Касаційного адміністративного суду як суду першої інстанції позовну заяву, зі змісту якої убачається, що він звернувся до АТ «Ощадбанк» та АТ «Альфа-банк» з метою відкриття рахунку для отримання грошової допомоги, передбаченої Порядком надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка», затвердженим постановою КМУ від 9 грудня 2021 року №1272.
Однак банки, порушивши, на переконання позивача, низку вимог законів «Про банки і банківську діяльність» та «Про захист прав споживачів», відмовили у відкритті рахунку, вимагаючи наявності цифрового підпису та смартфона, примушуючи позивача до отримання непотрібних йому електронних послуг. При цьому НБУ на його запит щодо вимог банку придбати смартфон відповіді не надав.
Чоловік наголошує, що не має обов`язку мати смартфон, банку забороняється нав`язувати йому як клієнту послуги, а для функціонування банківського рахунку смартфон не потрібен, тому відповідачі не мали права відмовляти у відкритті рахунку.
Він також зазначає, що НБУ, який мав би захищати його права клієнта банку та споживача, наведеним протиправним діянням банків не завадив, а отже, також порушив його права. Оскільки засновником та власником банку є держава в особі КМУ, то останній також є відповідачем у цій справі, яка у зв`язку із цим має розглядатися Верховним Судом як судом першої інстанції як адміністративна.
Ураховуючи наведене, чоловік порушує перед судом питання про: визнання його права не мати смартфон і не користуватися електронними послугами банку; заборону банкам випускати його електронний підпис та передавати персональні дані третім особам, надсилати рекламні оголошення; перевірку судом змісту банківського договору й видалення з нього пунктів, які містять незаконні вимоги й порушують його конституційні права; зобов`язання банків відкрити йому банківські рахунки по двосторонньому договору без договору онлайн, смартфона та електронних послуг; стягнення на його користь невиплачених грошових коштів за щеплення, моральної шкоди, завданої НБУ, збитків, пов`язаних з відмовою відкрити рахунки в банках та тривалим нерозглядом його справи Голосіївським районним судом міста Києва.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За висновком суду спір стосується поновлення цивільних прав і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Чоловік не погодився з таким судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, у якій, навівши раніше викладені у позові обґрунтування протиправності відмови у відкритті банківських рахунків без наявності смартфону, наполягає на розгляді його справи саме в порядку адміністративного судочинства і Верховним Судом як судом першої інстанції, оскільки держава в особі КМУ у такий спосіб не виплатила йому грошову допомогу і названий суд мав би перевірити, чи відповідає Конституції України постанова КМУ № 1272.
У відзиві представник АТ «Ощадбанк» заперечує проти її задоволення, оскільки банки не є суб`єктами владних повноважень і не здійснюють публічно-владні управлінські функції при наданні банківських послуг.
Представник КМУ зазначив, що спірні в цій справі правовідносини пов`язані з наданням банківських послуг, а саме фінансово-кредитних послуг, при наданні яких банки не здійснюють владних управлінських функцій щодо позивача, а тому не є суб`єктами владних повноважень.
У запереченнях цы на відзиви позивач наголосив, що спір стосується порушення КМУ та НБУ його прав внаслідок уведення обов`язку мати смартфон та обмеження права на отримання обіцяної Президентом України грошової допомоги через відсутність в особи смартфона.
Позиція ВП ВС
Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.
Позивач указує на незаконність відмови банківських установ у відкритті йому банківського рахунку у зв`язку з їх вимогами, які, за твердженням позивача, суперечать законам України «Про банки і банківську діяльність» та «Про захист прав споживачів». Позовні вимоги, крім відшкодування матеріальної й моральної шкоди, стосуються зобов`язання банківської установи надавати позивачу банківські послуги, зокрема щодо відкриття рахунку, на прийнятних для нього умовах без використання смартфона, який позивач мати не зобов`язаний.
У зв`язку з наведеним суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ініційований ним спір у цій справі стосується порушення прав позивача як споживача банківських послуг.
Статтею 1067 ЦК встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною п`ятою статті 28 ЦПК передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З преамбули Закону «Про захист прав споживачів» вбачається, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що до відносин, які регулюються згаданим Законом, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій).
Поданий позов мотивований порушенням банківськими установами його прав у зв`язку з ненаданням банківських послуг.
Тому суд, з`ясовуючи, зокрема, чи належить розглядати цей позов за правилами адміністративного судочинства, правильно вважав, що спір між споживачем фінансово-кредитних послуг та банківськими установами, які не здійснюють владних управлінських функцій щодо позивача і не є суб`єктами владних повноважень, має бути вирішений в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції правильно зауважив, що чоловік у своєму позові не заявив вимог до КМУ, НБУ та Голосіївського районного суду міста Києва як до суб`єктів владних повноважень з приводу здійснення ними публічно-управлінських функцій.
У позові не порушено й питання про перевірку судом законності положень постанови №1272. Тут слід звернути увагу позивача на те, що для розгляду справ з приводу оскарження нормативно-правових актів КМУ стаття 27 КАС встановлює виключну підсудність цих справ окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Отже, позов і заявлені у ньому вимоги не пов`язані із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, не підпадають під юрисдикцію адміністративного суду і мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.