У керівництва Служби судової охорони вирішили з’ясувати, які висновки зробила ССО з подій у Шевченківському райсуді

Вища рада правосуддя 27 липня заслухала звіт тимчасово виконуючого обов’язки голови Служби судової охорони Віктора Мороза, який відповідав за керівництво ССО з 30 березня по 30 липня 2023 року. При цьому ВРП надала повноваження тимчасово, до 30 листопада, керувати Службою іншому заступнику – Павлу Трясуну.

До Служби судової охорони виникли питання щодо реагування її співробітників під час подій у Шевченківському районному суді Києва, коли обвинувачений Ігор Гуменюк влаштував вибух у суді і загинув на місці події.

Як зазначили члени ВРП, у структуру Служби судової охорони, територіальних управлінь входять підрозділи швидкого реагування. Однак виникає питання, чи є ефективним використання цих підрозділів, зокрема, з огляду на випадок у Шевченківському районному суді Києва, де реагування здійснювалося не підрозділом швидкого реагування ССО, а територіальним підрозділом Національної поліції та іншими органами.

«Підрозділи швидкого реагування вкрай необхідні для реагування на позаштатні ситуації, або для підсилення, коли проходить резонансне судове засідання. Як показала практика у Шевченківському суді, підрозділ швидкого реагування не у повній мірі себе застосував», зазначив Віктор Мороз.

За його словами, зараз позиція Служби полягає у тому, що такі підрозділи мають бути у кожній області, бо вони більш підготовлені і більш професійні. «Ефективність треба вдосконалювати», визнав він.

«Практика Києва показала, що дані співробітники приїхали без зброї. Незрозуміло, яким чином і в якому форменному одязі, не у спецзасобах. Тому дійсно нам треба ще працювати над собою», додав він.

Наразі, за його словами, готується висновок службового розслідування.

Крім того, за його словами, не вистачає певного нормативного регулювання. «Адже ССО фактично відповідає за об’єкт, але на практиці такого доступу для перевірки, обстеження конвойних приміщень – тут методичних рекомендацій немає. На даний час ми обговорюємо це питання зі службами, які відповідають за конвоювання. Щоб ми могли переконатися, що у затриманого немає заборонених предметів, які потім можуть викликати негативні наслідки», - зазначив Віктор Мороз.

Також у членів ВРП виникло питання щодо відкриття ДБР кримінального провадження за ч. 2 ст. 262 КК за фактом причетності посадових осіб Служби судової охорони до нестачі боєприпасів.

Віктор Мороз підтвердив, що у провадженні першого слідчого відділу ТУ ДБР у Києві перебуває кримінальне провадження від 10.03.2023 за фактами причетності посадових осіб ССО до нестачі боєприпасів, які знаходяться на позабалансовому обліку у теруправлінні ССО міста Києва та Київської області.

На питання, чи проводилася перевірка, хто був відповідальний за отримання та зберігання боєприпасів, він зауважив, що ця перевірка ще проводиться.

«Ми продовжували її неодноразово, тому що важко розібратися, бо багато співробітників, які на той час цю зброю отримували, на даний час не проходять службу у ССО. Тому фактично нам вже максимально все зрозуміло, і ми вже маємо результативну частину. Є низка порушень», - зазначив Віктор Мороз.

За його словами, проблема у тому, що отримували зброю різні посадові особи, які зараз вже не проходять службу у ССО з різних причин.

Павло Трясун, в свою чергу, зазначив, що ще не проведені всі експертизи, але проблема була також у тому, що ці боєприпаси були неправильно обліковані. Боєприпаси отримувалися навесні 2022 року. Під час проведення останньої інвентаризації була виявлена нестача.

Хто конкретно несе відповідальність у цій ситуації, членам ВРП так з'ясувати у керівництва Служби і не вдалося.

Стосовно кадрів, доповідач, член ВРП Віталій Саліхов також зазначив, що наразі виникає питання стосовно доцільності перебування на роботі у ССО певних службовців.

«Ми неодноразово наполягали, і у ВРП були постійні наради, у тому числі з в. о. голови ССО і колишнім головою ВС, де ставилося питання про обмеження саме щодо службовців. Бо у деяких територіальних підрозділах (ССО) були уведені співробітники для масажу.

Тому ми наполягали на тому, щоб передивитися саме службовців, а не звільняти людей, які безпосередньо охороняють суди і відвідувачів, а прибрати людей чи їх посади, які не мають безпосереднього стосунку до завдань Служби. На жаль, у нас зараз немає інформації стосовно того, чи скорочено відповідні посади», - зазначив доповідач. 

Також до Служби судової охорони виникла низка питань стосовно висновків, які зробили у ССО за результатами Звіту Рахункової палати.

Як відомо, у травні 2023 року Рахункова палата України затвердила Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання повноважень та завдань Службою судової охорони.

Зокрема, у Звіті йдеться про те, що протягом 2019–2022 років на новостворену ССО з держбюджету використали майже 5,3 млрд грн. Проте станом на 1 січня 2023 року вона ще перебувала на стадії становлення.

«З огляду на суспільну значущість питання, невиконання ССО на сьогодні у повному обсязі повноважень, значні обсяги коштів, що спрямовані з державного бюджету на виконання її повноважень і завдань, та наявні ризики їх нерезультативного використання, проведення аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання повноважень та завдань Службою судової охорони, є актуальним», - зазначили у Рахунковій палаті.

Також аудит встановив, що мета Стратегії розвитку до 2022 року – створення та розбудова спроможностей Служби для забезпечення безпеки суддів та членів їх сімей, учасників судового процесу, працівників суду, охорони приміщень органів й установ системи правосуддя та підтримання в них громадського порядку – у повному обсязі не досягнута.

«Служба не в повному обсязі забезпечила своїх співробітників зброєю, спецзасобами та спорядженням, засобами радіозв’язку, речовим майном. Попри те, що Служба входить до сектору безпеки й оборони, і лише на 45% забезпечена транспортними засобами, у 2022 році за рішенням ДСАУ вона безоплатно передала три автомобілі іншим держустановам, які не включені до сектору безпеки і оборони. Фахівці Рахункової палати вбачають у цьому ризики неналежного виконання Службою функцій і завдань із оборони України під час воєнної агресії росії», - вказує Рахункова палата.

Аудитори Рахункової палати виявили, що внаслідок незабезпечення належного контролю ДСАУ як головним розпорядником бюджетних коштів, Службою та її територіальними управліннями допущено порушення норм чинного законодавства під час планування видатків, неефективне управління коштами, нерезультативне та неекономне використання коштів державного бюджету.

Крім того, не забезпечено в повному обсязі правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку, бюджетній та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій та ефективного управління майном.

Зокрема аудитори вказали, що значне скорочення ДСАУ кількості результативних показників, які безпосередньо характеризують виконання повноважень та завдань ССО, не дає можливості оцінити результат виконання бюджетної програми за відповідним напрямом використання бюджетних коштів.

Також Рахункова палата вказала, що нарахувань та виплати додаткової винагороди в будь-якому розмірі з 24 лютого по 31 грудня 2022 року ССО своїм співробітникам не проводилося. Враховуючи зазначене, співробітники ССО почали звертатися до суду з позовами щодо виплати додаткової винагороди. Станом на 01.01.2023 кількість позовних заяв, пред'явлених до територіальних управлінь ССО, становить 2104, кількість позовних заяв, за якими відкрито провадження – 1794, кількість рішень, що набрали законної сили – 8.

Унаслідок незабезпечення належного контролю ДСАУ як головним розпорядником бюджетних коштів, Службою судової охорони та її територіальними управліннями допущено: порушення норм чинного законодавства під час планування та затвердження видатків державного бюджету у загальній сумі 626 233 800 грн (ДСАУ – 240 237,3 тис. грн, ЦОУ ССО – 385 886,1 тис. грн, ТУ ССО – 110,4 тис. грн); під час використання коштів державного бюджету неефективне управління коштами – 565 357 600 грн (ДСАУ – 548 764,8 тис. грн, ЦОУ ССО – 890,3 тис. грн, ТУ ССО – 15 702,5 тис. грн) тощо.

Аудитом встановлені і непоодинокі випадки зберігання на складах територіальних управлінь ССО світлоакустичних панелей, придбаних у минулих роках за відсутності правових підстав. Так, у жовтні 2020 року ЦОУ ССО було збільшено фінансування ТУ ССО на загальну суму 730 тис. грн, які в подальшому були спрямовані на придбання 34 світлоакустичних панелей на загальну суму 730 тис. гривень.

Станом на 01.03.2023 всі придбані світлоакустичні панелі на загальну суму 730 тис. грн, у зв’язку із відсутністю правових підстав щодо їх встановлення на автотранспорт ССО, більше двох років не використовуються та, відповідно, знаходяться на складах ТУ ССО, що є нерезультативним використанням коштів державного бюджету. Аудитом встановлені також інші факти тривалого невикористання майна.

Нагадаємо, що наразі оголошено конкурс на нового голову Служби судової охорони.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.