Народні депутати, зокрема голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас пропонують парламенту ухвалити в першому читанні законопроект 9185, яким, як раніше писала «Судово-юридична газета», пропонується виправляти засуджених без ізоляції від суспільства.
Так, за погрозу вбивством, експлуатацію дітей, свідоме зараження ВІЛ чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, домашнє насильство, незаконне проведення стерилізації, насильницьке донорство, ненадання допомоги хворому медичним працівником, примушування до вступу в статевий зв’язок, незаконну порубку та збут лісу, незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах та інші правопорушення пропонують дозволити карати без ізоляції від суспільства - шляхом запровадження пробаційного нагляду.
Зокрема законопроектом пропонується передбачити новий вид покарання у виді пробаційного нагляду, під яким розуміється обмеження прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Зі змісту ч. 2 ст. 59-1 КК (у редакції проекту) випливає, що на засудженого до пробаційного нагляду судом в обов’язковому порядку покладаються такі обов’язки, як періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Проте, як зазначає ГНЕУ ВР, вказаний обсяг обмеження прав і свобод засудженого навряд чи можна визнати достатнім для віднесення пробаційного нагляду до кримінальних покарань.
Наразі майже аналогічний обсяг обов’язків суд покладає на засудженого у разі звільнення його від відбування покарання з випробуванням (чинна ч. 1 ст. 76 КК), тобто, у випадку, коли суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Також народні депутати пропонують передбачити, що для засудженого до пробаційного нагляду суд може застосувати такий обовʼязок як «брати участь у заходах, спрямованих на утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Разом з тим, на думку ГНЕУ, такій пропозиції народних обранців бракує юридичної визначеності, адже будь-які обмеження щодо поведінки засудженого, встановлені судом, мають бути конкретно сформульованими у вироку та реально виконуваними.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.