Голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна 27 березня заявила, що «розчарована рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України щодо скасування відповідальності судді Київського окружного адміністративного суду Олександри Брагіної за неподання нею електронної декларації за 2020 рік».
Як писала «Судово-юридична газета», у 2020 році суддя Олександра Брагіна подала до НАЗК паперову декларацію за попередній рік. Вона пояснювала це тим, що не має електронного цифрового підпису, від якого відмовилась у серпні 2019-го через релігійні переконання.
НАЗК відмовилося прийняти таку декларацію. Суддя подала позов до Агентства, який був повністю задоволений судом першої інстанції: визнано протиправною бездіяльність НАЗК, яке відмовилося приймати паперову декларацію судді.
Разом з тим, 6 липня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу НАЗК на це рішення, а у задоволенні позову судді відмовив.
13 січня 2023 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду визнала Олександру Брагіну винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-3 КК «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Їй було призначене покарання у виді штрафу у розмірі 51 тис.грн. А також позбавлено права обіймати посади, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», окрім виборних посад, строком на один рік.
Втім, 14 березня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила апеляційну скаргу Олександри Брагіної.
Так, АП ВАКС скасувала вирок ВАКС, а кримінальне провадження закрила на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (справа №991/5479/22)
Як зазначено в рішенні АП ВАКС із суб`єктивної сторони кримінальний проступок, передбачений ст.366-3 КК України, полягає в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації, який може бути вчинено лише з прямим умислом (Постанова ВС у справах №200/18903/17, №705/2583/17 та ін.).
Згідно з ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
«Про наявність в обвинуваченої релігійних переконань та мотивів, у зв`язку з якими, вона подала декларацію за 2020 рік в паперовому вигляді, свідчать:
1) відповідь ДПС згідно якої, відповідно до положень Закону «Про Держаний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів» від 22 грудня 1994 року та Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, затвердженого наказом ДПС, МВС від 19 жовтня 2004 року №602/1226, реєстраційний номер облікової картки платника податків судді Брагіної закрито 27 жовтня 2005 року;
2) засвідчена копія паспорту, виданого на ім`я судді, де внесено відмітку від 29 жовтня 2005 року про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта (тобто без ідентифікаційного номера фізособи - платника податків);
3) копія службової записки судді від 29 серпня 2019 року згідно якої обвинувачена звернулась до голови Київського окружного адміністративного суду та повідомила про подання до ЕДП ІДД ДФС заяви про відмову від кваліфікованого підпису, мотивуючи це тим, що електронний цифровий підпис є носієм персональної інформації особи, обробка, зберігання та використання якої суперечить її релігійним переконанням та є невиправданим втручанням у приватне життя;
4) копія адміністративного позову від 22 червня 2020 року судді до Окружного адміністративного суду про зобов`язання НАЗК прийняти її паперову форму декларації за 2019 рік та встановити факт її своєчасного подання з підстави неможливості подання декларації в електронній формі через релігійні переконання;
5) довідка від 8 грудня 2022 року, відповідно до якої суддя отримує суддівську винагороду через поштові перекази у відділеннях АТ «Укрпошта», у зв`язку з відсутністю відкритого карткового рахунку у відділеннях банку;
6) копія рішення Верховного Суду у справі №640/3701/20;
7) копія рішення Верховного Суду у справі №9901/229/21», - зазначено в рішенні АП ВАКС.
«Перелік підстав, які становлять легітимну мету обмеження прав і свобод особи, є вичерпним.
Разом з тим, діючим законодавством України не врегульовано питання щодо альтернативи права вибору подачі декларації віруючою людиною.
Колегія суддів пересвідчилась у тому, що суддя є віруючою людиною, яка відповідно до матеріалів кримінального провадження через свої релігійні переконання протягом тривалого часу як віруюча людина відмовилася від обробки персональних даних, у строк, визначений Законом № 1700-VІІ, як суб`єкт декларування відповідно до положень ст.45 зазначеного Закону надіслала до НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік на паперових носіях, а тому в її діянні відсутній прямий умисел на неподання декларації за 2020 рік.
Примусове виконання суддею обов`язку подачі в електронному виді декларації, з беззаперечним дотриманням нею положень ст.45 Закону №1700-VІІ, за відсутності врегульованого питання на законодавчому рівні щодо альтернативи права вибору подачі такої декларації як віруючої людини, не відповідає легітимній меті та буде порушенням її прав і свобод, закріплених у Конституції України та в ст.9 Конвенції. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 28 січня 2020 року по справі №705/2583/17, в якій суд встановив відсутність прямого умислу на неподання декларації за аналогічних обставин», - зазначила АП ВАКС, закривши кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
В свою чергу, Анастасія Радіна вважає, що якщо таке рішення апеляції встоїть у касації, «отримаємо цілу хвилю декларантів, які раптово і масово пригадають про власні релігійні переконання».
«Суть електронних декларацій — не лише в тому, що вони мають бути публічними. Ці декларації мають автоматично перевірятися на предмет ознак брехні чи незаконного збагачення. Із паперовими деклараціями така система перевірки буде зведена нанівець.
Цікаво, що суддя Брагіна подавала електронні декларації з моменту запровадження електронного декларування у 2016 році. Відмовитись від електронного декларування вона вирішила лише через чотири роки. Приблизно тоді ж, коли запрацювала нинішня система перевірки декларацій. Позиція ж церкви, на яку посилається суддя, була оприлюднена ще у 2010 році», - додала депутатка.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.