Повітряні тривоги та відсутність електропостачання як підстава пропуску строку на оскарження: позиція Верховного Суду

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Відповідну позицію висловив Касаційний адміністративний суд.

Так, в ухвалі від 10 березня 2023 року по справі №540/1285/22 КАС ВС зазначив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державною службою 28 листопада 2022 року подано до суду апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби про поновлення процесуального строку та залишено апеляційну скаргу без руху.

У даному випадку, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт звернувся до суду із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, яка мотивована введенням воєнного стану в Україні, а також відсутністю електропостачання у відповідному періоді.

Разом з тим колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що подана скаржником заява про поновлення строку містить загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк, зокрема доказами, з яких можливо встановити відсутність електропостачання у відповідному періоді.

У касаційній скарзі скаржник посилається на рішення Ради судів України від 5 серпня 2022 №23, яка рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Крім того, враховуючи ситуацію, яка склалась у зв`язку з агресивною війною Російської Федерації проти України та постійними обстрілами, дорученням Голови Укртрансбезпеки від 07.07.2022 року за № 144/18/13-22 було доведено до державного службовця та працівника алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога» під особистий підпис, та взяття під контроль його виконання.

Відповідно із статистики, що зазначена на сайті Київ цифровий, історія повітряних тривог у Києві внаслідок російської військової агресії з 24 лютого 2022 року пролунала 657 разів, небезпека тривала 730 годин. При цьому, до сьогодні тривають планові, а іноді і екстрені відключення світла.

Разом з тим скаржником зазначено, що Укрпошта обмежено працює у поточних нестабільних умовах, можливі деякі зміни в роботі об`єктів поштового зв`язку, а під час тривоги відділення Укрпошти взагалі не працює.

Тобто, на думку відповідача наслідками війни (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетна чи інше збройне ураження території), нестабільні умови в роботі становлять поважну причини у пропуску строку.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від Державної служби України з безпеки на транспорті вимагалося конкретизувати обставини, що об`єктивно перешкоджали йому подати скаргу.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість скаржника звернутись до суду з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції протягом 30-денного строку.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, внаслідок чого у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив.

Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (стаття 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

В іншій справі №120/19224/21-а (ухвала по від 16 лютого 2023 року) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив наступне.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Розгляд справи відбувся 28 квітня 2022 року у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за участі представника позивача та представника відповідача. Повний текст судового рішення виготовлено 09 травня 2022 року. Супровідним листом від 10 травня 2022 року копію рішення було направлено сторонам та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено відповідачу 13 травня 2022 року.

Відповідно до вимог статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції могла бути подана у строк до 13 червня 2022 року (включно), проте відповідач відправив апеляційну скаргу через поштове відділення 14 червня 2022 року.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про необхідність надати заяву про поновлення строку звернення до суду або вказати інші підстави для поновлення строку, відповідач звертав увагу на те, що у період з 13 травня до 13 червня 2022 року на території Теплицької територіальної громади було оголошено 47 повітряних тривог, що і стало причиною запізнього подання апеляційної скарги.

Проте таке обґрунтування причин пропуску процесуального строку правомірно не було визнано судом апеляційної інстанції поважним.

Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження вказано, що загальна тривалість оголошених на території смт Теплик та Теплицької територіальної громади повітряних тривог становить 47,42 год, тобто загалом менше 2 діб. У той же час відповідач не надав доказів та не зазначив неможливості подати апеляційну скаргу в інші дні та години, коли повітряна тривога не оголошувалась та був робочий час.

До заяви про поважність пропуску процесуального строку відповідач надав роздруківку із сайту air-alarms.in.ua та роздруківку із Теплицької інформаційної спільноти у застосунку Viber за період з 13 травня до 13 червня 2022 року.

Відповідно до наданих роздруківок тривоги у Теплицькій територіальній громаді у вказаний період оголошувалися не щодня, не завжди у робочий час чи день, зазвичай були нетриваючими.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що 13 червня 2022 року перша повітряна тривога була оголошена о 12.59 год - відбій повітряної тривоги був о 13.47 год, друга повітряна тривога оголошена о 23.57 год - відбій о 00.34 год., тобто тривалість робочого часу дозволяла звернутися до поштового відділення та надіслати апеляційну скаргу вчасно.  

Інших причин поважності пропуску строку відповідач не наводить ні в обґрунтування апеляційної скарги, ні касаційної скарги.

В частині посилання касатора на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у справах № 725/4421/18 та № 140/8457/20 (недопущення необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги), слід зазначити таке.

У наведеній відповідачем практиці Верховного Суду вперше сторона оскаржувала в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, на відміну від спірних правовідносин. Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги, вдруге апеляційну скаргу було подано без допущення необ`єктивного зволікання, з незначним пропуском строку на апеляційне оскарження. Тобто вказана судова практика не може бути застосована при вирішенні поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі.

Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.