В Верховному Суді обговорять наслідки скасування Господарського кодексу для держави, бізнесу та громадян, текстова трансляція

6 березня у Верховному Суді відбувається круглий стіл, присвячений наслідкам скасування Господарського кодексу під назвою «Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: перспективи та ризики». Нагадаємо, наразі відповідний законопроект про скасування ГК 6013 вже ухвалено у першому читанні.

Захід організовано Верховним Судом за сприяння Асоціації суддів господарських судів України. Участь у заході візьмуть Голова Верховного Суду Всеволод Князєв, голова Касаційного господарського суду ВС Лариса Рогач, голова Касаційного цивільного суду ВС Борис Гулько, голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька, представники Міністерства економіки, Міністерства оборони, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики України, народні депутати України - члени Комітету ВР з питань правової політики Роман Бабій, Павло Павліш та інші. Також запланована участь ГС «Всеукраїнський Конгрес Фермерів», Українського союзу промисловців і підприємців, Асоціації міст України, НАК «Нафтогаз України», Національного банку України тощо.

Зокрема пропонується до обговорення питання перспектив розвитку державного регулювання економіки. А саме, у фокусі дискусії загальна концепція модифікації законодавства у сфері економічних правовідносин. Вплив новацій, запропонованих законопроєктом 6013, на реалізацію прав власників державного та комунального майна.

Концепція управління військовим майном у фокусі законопроєкту 6013. Позитивні та негативні аспекти реформування державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства оборони України.

Питання трансформації державної і комунальної власності внаслідок прийняття законопроєкту 6013 та у зв'язку із ліквідацією ГК. Правове регулювання економічної конкуренції в Україні в контексті прийняття законопроєкту 6013.

Стабільність функціонування об’єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України з урахуванням законодавчих ініціатив.

Наслідки впровадження законодавчих новел для суб’єктів підприємницької діяльності.

Передбачуваність та доступність законодавчих норм для забезпечення інвестиційної привабливості країни.

Матеріальна та інтелектуальна доступність законодавства як маркер економічного розвитку країни. Європейський досвід.

Практична реалізація положень законопроєкту 6013 у банківських правовідносинах.

Ризики, пов’язані з новелами законопроєкту 6013 і їх наслідки у фокусі процедур відновлення платоспроможності боржника.

10-36 Всеволод Князєв підкреслив, що треба зробити все, аби європейський інвестор йшов та вкладав гроші в Україну.
Тому, за його словами, велика відповідальність покладається на господарські суди, які мають забезпечити належний захист іноземних інвестицій, щоб інвестор не шукав інші юрисдикцій. Також важливо захищати і внутрішніх інвесторів.
«Ми маємо оптимізувати законодавство, і подумати над тим, що слід зробити, аби українське законодавство відповідало європейським стандартом. Ми маємо зробити все, щоб європейська інтеграція була максимально зручною як для української економіки, так і для європейської», - відзначив голова Верховного Суду.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що тільки визначивши шляхи, ми можемо рухатися далі. Після нашої перемоги нам дуже важливо дивитися на майбутнє разом, підкреслив він. Ми маємо зважати на інтереси іноземних інвесторів, які будуть думати, заходити в Україну з інвестиціями чи ні.
В 2017 році була здійснена спроба уніфікувати цивільні, господарські та адміністративні процеси. Тоді ініціатори законопроектів говорили, що це добре відзначиться на практиці (законопроект 6232). Але насправді ми маємо визнати, що цього не вийшло, зазначив Стефанчук.
Україна буде змагатися за інвестиції. «Тому нам треба змагатися за іноземні інвестиції, і разом міркувати, які треба зробити для іноземних інвесторів преференції, щоб вони вкладали кошти в Україну», зазначив Руслан Стефанчук.
Отже, треба розробити Закон або інвестиційний кодекс, - для нас важлива не форма, а зміст.
Ніколи інвестиції не запрацюють, якщо не буде довіри до органів, які здійснюють правосуддя в сфері інвестицій. Тому важливо створити спрощений процес для захисту інвестицій.
Зокрема, є пропозиція створити при суді Вищої з питань інтелектуальної власності додаткову конструкцію інвестиційного суду.

11-10 Голова КГС ВС Лариса Рогач візначила падіння інвестиційної привабливості України. І саме на господарську гілку влади буде покладатися завдання швидкого, якісного розгляду інвестиційних спорів. Судова гілка влади також має дбати, аби потенційний інвестор отримав захист у господарському судочинстві.
Наразі є проблема стосовно тривалості розгляду спорів, додала вона з посиланням на дослідження.

11-15 Голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька зазначила, що цей захід має сприяти обʼєднанню різних шкіл права.
Наша спільна мета запобігти сталій практиці, коли законодавчі колізії стають на заваді бізнесу. Головне окреслити ризики, аби уникнути правового колапсу у державі, зазначила вона.

11-20 Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку Олексій Соболев зауважив, що позиція Уряду така, що всі підприємства, які неефективно розпоряджаються майном, мають буде передані у приватні руки. Зараз неможливо забезпечити інвестиції у державні підприємства, бо немає коштів на це.
Тому загальна політика зараз Кабміну така, що «державних підприємств не має бути, вони повинні бути виведені у приватний сектор».
Вони мають бути приватизовані та перейти у ФДМУ, або перетворитися в інші форми, аби залучати інвестиції через механізми державно-приватного партнерства.
Стратегічні підприємства будуть перетворені в акціонерні товариства. Наприклад, Енергоатом вже перетворено, зазначив він.
З 3600 підприємства є приблизно півсотні стратегічних, які залишаться у власності держави.

11-30 Представник Міноборони Олексій Муравйов зазначив, що наглядові ради при держпідприємствах не мають бути розширені, як це пропонується законопроектом. Зокрема це може ускладнити управління підприємствами оборонного комплексу.
Він підкреслив ефективність та якість роботи господарських судів.
Руслан Стефанчук відмітив, що у порівняльній таблиці до другого читання вже врахована більшість пропозицій та зауважень, про які зазначається у дискусії. Наразі вона вже доступна для ознайомлення. На жаль, як відмітив Руслан Стефанчук, у запланованій частині заходу він виступити не зможе, але позицію законодавця детально висвітлять народні депутати.

11-38 Представник Фонду держмайну Ольга Фабрична зазначила, що ФДМУ підтримує законопроект 6013 і долучається до його вдосконалення. У Фонду були пропозиції щодо внесення щодо контролю за державним майном, можливості передачі в оренду державного та комунального майна.

11-40 Виступила голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зауважила важливість захисту вільної конкуренції під час економічної діяльності держави.
Вона підкреслила якість роботи господарських судів.

12-00 Голова УСПП Анатолій Кінах підкреслив, що законопроект про скасування ГК містить чимало недоліків. Але, оскільки він вже ухвалений в першому читанні, над законопроектом треба суттєво попрацювати за участі громадських інституцій.

12-05 Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан підкреслив, що законопроектом 6013 де-факто скасовується інститут комунальних підприємств, що суперечить Конституції України.
Існує також величезний ризик щодо підприємств тепло-, водопостачання, які забезпечують надання комунальних послуг. Законопроект передбачає ліквідацію таких підприємств, переведення їх у процес приватизації і втрату контролю органами місцевого самоврядування за наданням послуг цими підприємствами населенню.
Щодо зміни управління підприємствами - були реорганізовані заклади охорони здоровʼя в комунальні колективні підприємства. У разі прийняття законопроекту де-факто вони повинні бути ліквідовані. Тобто, медична реформа фактично скасовується.
Також розширення функцій наглядових рад зумовить великі видатки з бюджету.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.