На крісло у Дорадчій групі для відбору суддів КСУ претендує суддя, яка захистила докторську дисертацію у Москві під керівництвом екс-судді КС РФ

3 лютого на своєму засіданні Рада суддів України планує визначитися з членом Дорадчої групи експертів, яка обиратиме майбутніх суддів Конституційного Суду України.

На одне місце за квотою суддівської спільноти до ДГ претендують три особи – суддя КАС ВС Мирослава Білак, суддя ШААС Володимир Кузьменко та суддя ВСУ Олександр Волков.

При цьому науковим керівником докторської дисертації Мирослави Білак, яка планує відбирати суддів КСУ, виступив екс-суддя Конституційного Суду Російської Федерації, нині член ЦВК РФ, а опонентами - колишні член Ради Федерації та начальник Управління Путіна.

Напередодні засідання на адресу РСУ пролунали погрози стосовно її ліквідації у разі голосування «не за того» кандидата.

Що відомо про цих кандидатів

Білак Мирослава Вікторівна, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

З травня 2019 року зарахована до штату КАС Верховного Суду.

У Москві Рішенням Вищої атестаційної комісії Міністерства освіти та науки Російської Федерації від 19 березня 2010 року їй присуджено вчену ступінь доктора юридичних наук.

Диплом Мирославі Білак (на той час - Тесленко) видано Московським державним інститутом міжнародних відносин МЗС Російської Федерації. Цей диплом визнано в Україні у червні 2018 року. 

За даними з відкритих джерел, науковим консультантом (тобто, керівником) докторської дисертації Мирослави Білак виступив Борис Ебзеєв - екс-суддя Конституційного Суду Російської Федерації. На момент отримання диплому Білак Борис Ебзеєв був президентом Карачаєво-Черкеської Республіки у складі РФ (з 4 вересня 2008 по 26 лютого 2011 року).

На даний час він обіймає посаду члена Центральної виборчої комісії Російської Федерації (з 14 березня 2011 року).

Опонентом був Ратмір Айбазов - екс-член Ради Федерації (РФ). На момент захисту дисертації Білак він був членом Комітету з правових та судових питань та член Комісії з контролю за забезпеченням діяльності Ради Федерації.

Также опонентами дисертації Мирослави Білак були Михайло Миронов - екс-начальник Управління Президента РФ Володимира Путіна по роботі зі зверненнями громадян, який був професором кафедри конституційного та муніципального права Російської правової академії Міністерства юстиції РФ, та Олександр Керимов (Російська академія народного господарства та державної служби при Президентові Російської Федерації).

Разом з тим, Україна вже вийшла з угоди про співпрацю у галузі освіти в СНД, яка передбачала визнання атестатів, дипломів та звань, виданих та присвоєних в 11 країнах СНД до 1992 року. Відповідна постанова Кабінету міністрів України від 16 вересня 2022 року оприлюднена на «Урядовому порталі».

У листопаді 2022 року припинив дію для України міжнародний договір між Україною та Росією про співробітництво в галузі освіти. Таке рішення Україна ухвалила в травні 2022 року.

Отже, виникає питання, чи може станом на даний час цей диплом підтверджувати статус доктора юридичних наук (чинним є Порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти від 5 травня 2015 року №504 зі змінами від вересня 2022 року, але вони ще не враховують всіх змін).

Крім того, від 13 березня 2022 року, як повідомляла Верховна Рада України, дипломи вишів Російської Федерації більше не визнаються у світі.

Як прокоментувала сама Мирослава Білак цей факт на засіданні РСУ, на той час «політика держави дивилася у російський бік».

«Справді, мій науковий консультант (екс-суддя КС РФ Борис Ебзеєв - прим. ред.). був відомий конституціоналіст. У нього дуже багато книжок. Він відомий, він визнаний, і вони методологічно були вагомі», - зазначила суддя.

Також, як раніше писала «Судово-юридична газета», Мирослава Білак у складі колегії суддів КАС ВС 27 жовтня 2022 року скасувала указ Володимира Зеленського про звільнення судді КСУ Олександра Касмініна.

Нагадаємо, 27 березня 2021 року Володимир Зеленський своїм указом скасував Укази Віктора Януковича про призначення суддями Конституційного Суду України Олександра Тупицького та Олександра Касмініна (справа №П/9901/97/21).

Наступний кандидат - Кузьменко Володимир Володимирович, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду

Має загальний трудовий стаж - 35 років, з них - майже 27 років безперервного суддівського стажу. 

У 1988–1990 рр. проходив військову службу у внутрішніх військах (в Одесі). Закінчив її в званні старшого сержанта, командира відділення. Має відзнаки.

У 1995 р. закінчив НЮАУ імені Ярослава Мудрого. Під час навчання працював юристом на приватному підприємстві.

У 1996 став суддею Олександрійського міського суду Кіровоградської області, а за 3 роки був обраний заступником голови суду.

У 2002 р. був переведений у Печерський райсуд Києва, де працював упродовж 7 років, а потім — у Київський апеляційний адміністративний суд.

З жовтня 2018 р. працює суддею Шостого апеляційного адміністративного суду.

Має почесне звання «Заслужений юрист України», відзнаки Вищої ради юстиції, Міністерства юстиції, Ради суддів адміністративних судів.

З 2010 по 2013 рік був членом Ради суддів адміністративних судів.

Доктор юридичних наук (диплом д. ю. н., виданий Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка у 2021 році за спеціальністю трудове право, право соціального забезпечення)

Також документи як кандидат у члени Дорадчої групи подав Волков Олександр Федорович, суддя Верховного Суду України, Заслужений юрист України, був головою Військової судової колегії ВСУ

1983-1987 — народний суддя Бородянського районного народного суду Київської області

1987-1992 — член військового трибуналу Бєлоґорського гарнізону Далекосхідного Військового округу.

1992-1993 — перший заступник начальника, начальник управління організаційного забезпечення судів Міністерства юстиції України. 1993-1994 — старший консультант Секретаріату Комісії ВР у питаннях законодавства й законності.

З 1994 — суддя Верховного Суду України, голова Військової судової колегії.

16 грудня 2008 член Вищої ради юстиції Ренат Кузьмін вніс пропозицію про звільнення О. Волкова з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

У травні 2010 ВРЮ за відсутності Волкова рекомендувала Верховній Раді звільнити суддю з посади, а у червні 2010 парламент звільнив суддю. Голосування у парламенті відбувалося з порушенням встановленої процедури, зокрема з «кнопкодавством».

2013 року Європейський суд з прав людини встановив порушення низки статей Конвенції у справі «Олександр Волков проти України». Рішення у справі на користь О. Волкова стало «канонічним». Воно стосується не тільки поновлення прав незаконно звільненого судді, але й загальних принципів влади. ЄСПЛ викрив у цій справі серйозні системні проблеми судової системи України, її надмірну політизацію, залежність від інших гілок влади.

У 2014 Олександр Волков обійняв посаду керівника Головного управління з питань судоустрою та правової політики Адміністрації Президента України.

25 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла постанову«Про виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» щодо судді Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича».

2 лютого 2015 року на той час Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк видав наказ про відновлення на посаді судді ВСУ Олександра Волкова. 23 лютого 2015 року Пленум ВСУ прийняв рішення, яким суддя введений до складу Судової палати ВСУ в адміністративних справах.

Втім, у грудні 2017 року ВСУ припинив здійснювати правосуддя внаслідок судової реформи.

Був членом Конституційної комісії при Президентові України.

Суддя вищого кваліфікаційного класу. Заслужений юрист України. Генерал-лейтенант юстиції.

Раду суддів пригрозили ліквідувати у разі голосування «не за того» кандидата

Представник однієї з громадських організацій, екс-член ГРД напередодні засідання РСУ оприлюднив інформацію, в якій пригрозив членам Ради суддів, що Раду суддів буде ліквідовано у випадку голосування за одного з кандидатів.

Зазначимо, що у Верховній Раді дійсно є законопроект стосовно ліквідації РСУ, внесений відносно нещодавно.

«Судово-юридична газета» звернулася за коментарем до кандидатів у члени ДГ стосовно відповідності європейським стандартам подібних погроз.

Володимир Кузьменко зауважив з цього приводу наступне.

«Я не маю ніякого стосунку до так званих «плівок Вовка». Справа, у якій предметом розгляду була так звана формула «Роттердам Плюс» ніколи не перебувала у мене в провадженні.

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування в період між з’їздами суддів України.

Вважаю, що опублікування у соцмережах погроз вищому органу суддівського самоврядування щодо його ліквідації у разі обрання не того кандидата у Дорадчу групу, на якому наполягає автор, є неприпустимим і суперечить принципам вільного волевиявлення», - зазначив кандидат.

В свою чергу, на думку Олександра Волкова, Україна має дотримуватися цінностей та принципів, закладених до Конституції України та задекларованих у рамках інтеграції до європейської спільноти.

«Таких заяв з’являється чимало. Але я б порекомендував читати Конституцію. Є конституційна норма і конвенційна норма існування суддівського самоврядування. Подібні заяви про ліквідацію Ради суддів – це тиск і вплив. Про неприпустимість цього неодноразово зазначав і Європейський суд з прав людини, і європейська спільнота. З якою метою це б не робилося – це тиск та вплив. І шкодить нашим прагненням європейської інтеграції», - зазначив Олександр Волков.

Мирослава Білак станом на момент публікації матеріалу не надала свого коментаря.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.