Заступник глави Офісу Президента разом з суддями обговорили підсумки судової реформи та визначили «домашні завдання» для органів судової влади

Кінець року – час підводити підсумки та «збирати каміння», у тому числі для судової влади. З огляду на виконання вимог європейських та міжнародних партнерів щодо початку переговорів про вступ України д ЄС, процес судової реформи не зупинявся і на час війни.

Втім, внутрішньому спостерігачу виконання формальних вимог кандидата на вступ – створення нового складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зміни у порядку добору до КСУ нічого не скажуть, адже показником довіри до судів є ефективний доступ громадян до правосуддя «тут і зараз» і належне здійснення цього правосуддя навіть під час війни.

А з цим виникають проблеми. Увагу суддівської спільноти на їх першопричинах акцентував заступник глави Офісу Президента України Андрій Смирнов під час підсумкового круглого столу у Вищій раді правосуддя 20 грудня за участі очільників органів судової системи, представників Офісу Генпрокурора, СБУ, народних депутатів та ін.

Даний захід був присвячений не просто «звітуванню», а саме завданням та «домашній роботі», яку мають зробити керівники судової гілки влади, щоб судова реформа мала зміст.

В новий рік без ВРП

Зокрема, Андрій Смирнов нагадав суддям, що світ уже не буде таким, як був раніше – запит звичайних людей на справедливе правосуддя зростає у геометричній прогресії. «Перед новим роком ми маємо зробити дійсно певний «чек-ап» судовій системі, зафіксувати ті проблеми, які є очевидними та потребують вирішення, зробити «домашню роботу» над виправленням тих помилок, які сьогодні, на превеликий жаль, допускаються у судовій системі.

Не можна допустити, щоб наші воїни, повернувшись до мирного життя, зіштовхнулися з несправедливістю у судах. Це буде катастрофа, і методи досягнення цієї справедливості у такому випадку можуть бути неочікуваними», - попередив він.

За його словами, фактично сталося те, про що він застерігав раніше – вже майже рік в Україні немає органу, який може дати дозвіл на притягнення судді до відповідальності – повноважного складу Вищої ради правосуддя. В умовах війни, коли розповсюдженими є злочини, пов’язані з колабораціонізмом, державною зрадою тощо, де фігурантами є й судді, а правоохоронні органи не можуть отримати рішення компетентного органу, це величезна проблема.

«У нас великі сподівання на з’їзд суддів, який відкладався з незрозумілих причин кілька разів, що він зможе обрати нових членів ВРП. Етична рада має працювати більш фахово і компетентно, а не зволікати з перевіркою кандидатів. Сьогодні кожна людина у ВРП на вагу золота. Чим швидше запрацює ВРП, тим швидше можна почати формування Служби дисциплінарних інспекторів», - зазначив Андрій Смирнов.

Справа у тому, що відповідно до законодавства, обрання членів ВРП ще не розблоковує можливість розгляду дисциплінарних скарг на суддів – для цього необхідно зібрати склад Служби. А на це може піти чимало часу, отже, наразі суддівська спільнота має запропонувати своє бачення стосовно шляхів якнайшвидшого формування Служби, аби новий склад ВРП не просто існував та отримував чималу зарплату, але й виконував свою безпосередню роботу.

Стимулюючі виплати

Ще один блок питань, на які звернув увагу заступник глави ОП, це використання видатків на оплату праці.

«У мене є документ, який скерований ДСА голові Ради суддів України Богдану Монічу. З цього документу випливає, що відповідно до інформації про використання видатків на оплату праці, за січень-жовтень 2022 року розмір стимулюючих виплат склав:

Місцеві загальні суди – 7% від посадового окладу

Місцеві спеціалізовані суди – 10% від посадового окладу

Апеляційні суди – 14% від посадового окладу

ДСА – 46,8% від посадового окладу

ТУ ДСА – 81,3% від посадового окладу

ВККС (яка не працює 3 роки) – 63,4% від посадового окладу

Національна школа суддів – 77,9% від посадового окладу

Служба судової охорони – 184,8% від посадового окладу

Колеги, нам здається, що це нормально? На мій погляд, ні.

Суди перших інстанцій завалюють нас листами, що у них немає коштів ані на забезпечення відправки кореспонденції, ані на оплату інтернет-зв’язку. В той же час за рішенням ДСА має місце такий дисбаланс по фонду оплати праці», - зауважив Андрій Смирнов.

Разом з тим, слід зазначити, що словами ДСА, такі виплати відштовхувалися від розміру посадового окладу, наприклад, у Службі судової охорони «голий» оклад складає 3000 грн. Тобто, ДСА пояснює це тим, що фактично стимулюючими виплатами «компенсує» працівникам дуже низьку заробітну плату, адже в іншому випадку працювати скоро буде нікому.

Окрім того, очікується, що до кінця року буде вирішено питання стосовно перерозподілу коштів на зарплати у апаратах судів.

Електронний суд досі не електронний

Також не оминули увагою і проблему непрацюючої досі ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), яка за тими нормами, що були прописані у процесуальних кодексах 2017 року, мала цифровізувати всі процеси, від подачі позову до виконання судового рішення.

Андрій Смирнов зауважив, що у свій час підтримував створення системи eCase, яка дозволила забезпечити взаємодію між НАБУ, САП та ВАКС, і стала вдалим прикладом.

«Я не розумію, чому у нас досі не працює ЄСІТС.

Хоча ні, я розумію. Тому що вона не може працювати. Тому що там, ключовим особам, які були дотичні до використання  бюджетних коштів, і коштів донорів, повідомили про підозру. Ці люди зараз обіймають керівні посади у Державній судовій адміністрації.

Під час чергових траншів держбюджету на модернізацію цієї системи кілька раз змінювався підрядник», - зауважив Андрій Смирнов.

За його словами, зараз питання електронного судочинства може бути передано до Міністерства цифрової трансформації, адже у тому вигляді, до якої ЄСІТС довели у ДСА, її запустити нереально.

«Мінцифра готова зробити це з нуля із залученням ключових світових розробників програмного забезпечення. Але «піднімати» той ЄСІТС, що є сьогодні, ніхто не буде. Модулі, які були розроблені різними підрядниками, входять у конфлікт один з одним», - зазначив він.

Також Андрій Смирнов нагадав членам ВРП, що «відповідати політично за питання запуску ЄСІТС буде не людина, яка з підозрою працює на керівній посаді у ДСА, а Вища рада правосуддя».

Наразі вирішується питання стосовно процесу аудиту створення електронного суду, під час якого розставлять всі крапки над «і». Очолить цю робочу групу голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

Виплати суддям, які не виїхали з тимчасово окупованих територій

Також Андрій Смирнов підняв питання виплат суддям, які залишилися на тимчасово окупованих територіях.

«До кінця не є зрозумілою ситуація з моніторингом суддів, які з якихось причин не виїхали з тимчасово окупованих територій. Місяць тому я запитав ДСА листом, чи вживає ДСА заходи стосовно моніторингу виплат суддям, які не виїхали з цієї території, але їм продовжує нараховуватися суддівська винагорода.

Зрештою наказом ДСА створили робочу групу, яка займатиметься цим моніторингом. Але тепер мій лист чомусь опинився у певних організацій, які звертаються до мене з питаннями, чому я хочу «моніторити» суддів. Я не хочу займатися моніторингом суддів. Я хочу, щоб судова система демонструвала здатність боротися за власне очищення. Підводі камені у вигляді суддів-колаборантів будуть спливати ще багато років», - підкреслив Андрій Смирнов.

Учасники круглого столу підняли ще чимало важливих питань, про які ми розповімо у подальшим матеріалах.

Нагадаємо, що під час цього заходу заступник глави Офісу Президента Андрій Смирнов наголосив, що є важливим залучення Мінцифри до цього процесу, адже те, що відбувалося з ЄСІТС до цього, зокрема модулі, які не «стикуються» один з одним, бо розроблені різними підрядниками, не може бути використано.

Зазначимо, що під час круглого столу також поділилися своїми думками з учасниками в. о. голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов, Оксана Блажівська, Інна Плахтій та інші члени ВРП, голова Ради суддів Богдан Моніч, голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов, представник Ради у КСУ Максим Дирдін, секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач, голова ККС ВС Станіслав Кравченко, голова КЦС ВС Борис Гулько, в. о. голови КГС ВС Ніна Ткаченко, разом із тим були відсутні та не висловили свою позицію голова Верховного Суду Всеволод Князєв, голова КАС ВС Михайло Смокович та голова ДСА Олексій Сальніков.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.