Обшук в адвоката без належного повідомлення ради адвокатів регіону: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №817/1323/17 стосовно проведення обшуку в адвоката без належного повідомлення ради адвокатів регіону.

Обставини справи

Адвокат звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України, Головного управління Нацполіції в Рівненській області тощо, в якому просила:

Визнати протиправними та незаконними дії Костопільського відділу поліції Головного управління національної поліції у Рівненській області та Поліського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції щодо обшуку, проведеного в її помешканні;

Стягнути з держави в особі її територіальних органів виконавчої влади - Головного управління національної поліції у Рівненській області та Департаменту кіберполіції Національної поліції України на її користь майнову шкоду в розмірі 4279 гривень і зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби у Рівненській області та Головне Управління Державної казначейської служби України в Київській області виплатити їй відшкодування майнової шкоди в розмірі 4279 гривень тощо.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області ухвалено, зокрема:

- задовольнити клопотання слідчого СВ Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, яке погоджено з прокурором про проведення обшуку у кримінальному провадженні;

- надати слідчому або уповноваженій ним за письмовим дорученням особі дозволу на проведення обшуку в домоволодінні за адресою з метою виявлення предметів, речей, знарядь кримінального правопорушення, відшукання комп`ютерної техніки, ноутбуків, системних блоків персональних комп`ютерів, флеш накопичувачів інформації, мобільних терміналів (телефонів), сім карт мобільних операторів, заяв на видачу готівки.

Перед початком обшуку позивач повідомила службових осіб про те, що вона є адвокатом, а тому і обшук повинен проводитись у присутності представника Ради адвокатів Рівненської області.

Окрім того, позивач повідомила службових осіб відповідачів, що користуючись правом на захист та для представлення своїх інтересів в ході обшуку та захисту, вона запросила адвоката, прибуття якого просила дочекатися.

Незважаючи на її прохання, службові особи відповідачів силоміць, за допомогою лому відкрили вхідні двері будинку, при цьому значно пошкодили їх і розпочали обшук за відсутності представника Ради адвокатів Рівненської області та її адвоката.

Такі дії відповідачів позивач вважає втручанням у своє приватне, сімейне, професійне життя. Адвокат доводила, що дії службових осіб відповідачів порушували її право на захист та були непропорційними переслідуваній меті обшуку.

Також позивач звернулася в Рівненську торгово-промислову палату, де було проведено експертну оцінку майнових збитків, завданих їй пошкодженням вхідних дверей, за висновком якої їх сума становить 4 279 гривень.

Рішення судів

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 9 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Визнав протиправними дії службової особи Головного управління Національної поліції в Рівненській області - старшого слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області щодо незабезпечення завчасного повідомлення Ради адвокатів Рівненської області про проведення обшуку житла адвоката і проведення такого обшуку без присутності представника ради адвокатів регіону.

Стягнув з Головного управління національної поліції у Рівненській області на користь адвоката майнову шкоду в розмірі 4279 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що дії службової особи Головного управління Національної поліції щодо незабезпечення завчасного повідомлення Ради адвокатів Рівненської області про проведення обшуку житла адвоката і проведення такого обшуку без присутності представника ради адвокатів регіону є протиправними.

Зазначена позиція підтримана Житомирським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції просило скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові повністю.

Позиція Верховного Суду

Касаційний адміністративний суд зазначив, що у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим.

Виключно в цьому разі, у зв`язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, з метою реалізації її права за статтею 13 ЄКПЛ, а також з урахуванням того, що в даній ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatisndis рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)).

Ухвалою суду в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №817/1323/17 відмовлено повністю з тих підстав, що позивачка, маючи статус адвоката, звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання незаконними дій працівників поліції з приводу проведення обшуку у її помешканні, який обґрунтувала тим, що обшук проведений без попереднього повідомлення Ради адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії, і при цьому, позивач не є і не була стороною відповідного кримінального провадження, в рамках якого проводився такий обшук, і в ході якого їй заподіяно матеріальних і моральних збитків. Така позиція відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у справі «Кузьменко проти України» (заява №49526/07) рішення від 09.03.2017, яке набуло статусу остаточного 09.06.2017.

Крім того, враховуючи, те що на день звернення позивача з цим позовом, було вже закінчено розгляд кримінальної справи відносно фігуранта кримінальної справи з метою ефективного відновлення порушених прав позивача справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 23 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), визначені гарантії адвокатської діяльності.

Зокрема частиною другою цієї статті зазначено, що у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Абзацом другим цієї частини встановлено, що під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

В свою чергу, абзацом четвертим передбачено, що неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

Крім цього, в силу вимог частини третьої статті 23 Закону №5076-VI, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов`язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

Висновки Верховного Суду

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд на підставі встановлених у цій справі обставин справи та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин виходить з наступного.

Отже, знаючи про ту обставину, що житлове помешкання належить на праві власності особі , яка має свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, службова особа, на яку відповідним дорученням було покладено обов`язок по проведенню відповідної слідчої дії, а саме старший слідчий СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, не вжив жодних заходів щодо завчасного повідомлення про обшук Ради адвокатів Рівненської області.

В матеріалах справи міститься довідка, в якій зазначено, що про проведення обшуку було повідомлено іншу особу по телефону, складена в довільній формі заступником начальника Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області підполковником поліції і долучену до матеріалів кримінальної справи №564/1038/17. На зазначену довідку відповідач посилається і обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій критично оцінена зазначена довідка року як доказ повідомлення ради адвокатів регіону про проведення обшуку приміщення адвоката, оскільки, вказана довідка не містить часу повідомлення, якщо й таке мало місце; складена не тією особою, яка була уповноважена на проведення відповідної слідчої дії; дана довідка сама по собі не є належним і допустимим доказом, позаяк вона не підкріплена роздруківкою вихідних телефонних дзвінків Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, або відповідної службової особи.

Крім того, листом №116 Рада адвокатів Рівненської області повідомила, що до ради адвокатів не надходило від службових осіб повідомлення про проведення обшуку у приміщенні адвоката.

Отже, оскільки Рада адвокатів Рівненської області завчасно про обшук, який має відбуватися в помешканні адвоката повідомлена не була, і представник такої Ради на початок запланованого обшуку не прибув, вказані обставини в своїй сукупності перешкоджали проведенню відповідної процесуальної дії, в силу прямої норми, що міститься в частині другій статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зазначене, в свою чергу, надавало право адвокату заборонити доступ до свого помешкання, що вона і зробила. Тому посилання відповідача на вказану довідку Верховним Судом також відхиляються.

Крім того, судами встановлено, що слідчий та залучені ним до проведення відповідної слідчої дії посадові особи, за допомогою лома відкрили вхідні двері до помешкання позивачки , і тим самим пошкодили їх.

Розмір збитків, завданих пошкодженням дверей визначено уповноваженою на те особою на рівні 4279 гривень.

Верховним судом відхиляються доводи відповідачів про те, що дії службових осіб узгоджуються з вимогами частини шостої статті 236 КПК України.

Так, дана процесуальна норма надає право слідчому під час проведення обшуку відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності такої особи, однак вона стосується тих випадків, коли відповідна слідча дія проводиться правомірно, коли відсутні законодавчі перешкоди у її проведенні.

Тому рішення щодо примусового відкриття вхідних дверей до помешкання адвоката для проведення обшуку, прийнято слідчим протиправно і безпідставно.

При цьому, відповідальність за наслідки відповідних дій лежить саме на старшому слідчому СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області , оскільки саме він був службовою особою, уповноваженою на проведення відповідної слідчої дії, і саме на ньому лежав тягар, як повідомлення Ради адвокатів, так і прийняття усіх рішень, пов`язаних з процедурою проведення обшуку.

Також наявний безпосередній причинний зв`язок між збитками та протиправними діями відповідної службової особи.

З урахуванням зазначеного Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії службової особи Головного управління Національної поліції в Рівненській області - старшого слідчого СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області щодо незабезпечення завчасного повідомлення Ради адвокатів Рівненської області про проведення обшуку житла адвоката і проведення такого обшуку без присутності представника ради адвокатів регіону, є протиправними. А тому відповідні позовні вимоги позивачки з цього приводу підлягають до задоволення.

Щодо доводів позивача, які стосується початку проведення обшуку без запрошеного позивачем адвоката, суд першої інстанції правомірно відхилив, як з огляду на те, що позивач сама являється адвокатом, а у відповідному кримінальному провадженні вона жодного статусу не мала, а відтак і захисту не потребувала, так і з огляду на те, що чинний на час проведення відповідної слідчої дії КПК України, не забороняв проведення обшуку за відсутності адвоката.

Щодо порушення процедури проведення обшуку Верховний Суд констатує, що судами перевірялися дії службових осіб відповідачів лише в межах предмету адміністративного позову.

За наведеного, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що матеріальні збитки, заподіяні адвокату пошкодженням дверей на сумі 4279 гривень підлягають стягненню з Головного управління національної поліції у Рівненській області як з юридичної особи, працівником якої, а саме старшим слідчим СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області під час виконання ним своїх службових обов’язків, завдана така шкода.

Отже, доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За такого правового регулювання та обставин справи правильними є висновки судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, КАС ВС касаційну  скаргу поліції залишив без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.