НАЗК: Рада суддів України не уповноважена надавати роз’яснення з питань конфлікту інтересів у суддів

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оновило Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

Зокрема НАЗК підкреслює, що надання роз’яснень з питань конфлікту інтересів у суддів належить до повноважень НАЗК, а не Ради суддів України.

Як зазначає Агентство, на суддів поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів (ч. 1 ст. 35-1 Закону).

Конфлікт інтересів у діяльності суддів, відряджених до Вищої ради правосуддя на час виконання повноважень членів Вищої ради правосуддя, вирішується у порядку врегулювання конфлікту інтересів, який виникає в осіб під час роботи у складі колегіального органу (п. 6.7 розділу 6 Методичних рекомендацій).

«Нормативно-правовим актом для суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів»:

• контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів України (п. 6 ч. 8 ст. 133);
• Рада суддів України приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів, якщо конфлікт інтересів не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом.

Інших повноважень з цього питання Раді суддів України не надано. Зокрема, надання роз’яснень з питань конфлікту інтересів у суддів належить згідно із Законом до повноважень Національного агентства», - вважає НАЗК.

Нагадаємо, що позиція Ради суддів України у цьому питанні протилежна.

«Рада суддів України є єдиним компетентним органом з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого у відповідних випадках можуть звертатися судді та інші представники судової системи», - такий висновок зробили в Раді суддів України, реагуючи на заяви Національного агентства з питань запобігання корупції про неповноважність РСУ давати роз’яснення щодо застосування законодавства України про конфлікт інтересів у діяльності суддів та представників судової системи та його врегулювання» (лист глави РСУ Богдана Моніча).

Конфлікт інтересів, який не може бути врегульовано у порядку, визначеному процесуальним законом, включає випадки, у яких він виникає поза межами здійснення правосуддя.

У разі наявності в судді потенційного або реального конфлікту інтересів, не пов’язаного зі здійсненням ним правосуддя, суддя зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України. Після повідомлення РСУ вживає заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається: ЦПК, ГПК, КАСУ, КПК. Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено такий процесуальний інструмент врегулювання конфлікту інтересів, як відвід/самовідвід.

Оскільки КУпАП не містить положень щодо відводу/самовідводу судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, суддям рекомендується реалізовувати право на самовідвід, застосовуючи аналогію закону.

У разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульовано у процесуальний спосіб (самовідвід, відвід), суддя врегульовує його самостійно без повідомлення Ради суддів України.

Також НАЗК пояснило щодо врегулювання конфлікту інтересів у суддів Конституційного Суду України

«У разі виникнення конфлікту інтересів у судді КС він не може брати участі у підготовці, розгляді та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний конфлікт інтересів.

Про конфлікт інтересів суддя КС повинен протягом 1 робочого дня письмово поінформувати КС та заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід судді КС можуть заявити особи, які є учасниками конституційного провадження (ст. 60 Закону України «Про Конституційний Суд України»). Відвід (самовідвід) застосовується, зокрема, якщо: суддя КС безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя КС є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі; є інші обставини, що викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді КС.

Неповідомлення суддею КС про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчинення ним дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність згідно зі ст. 172-7 КУпАП», - підкреслює НАЗК.

Ще один аспект, якого торкнулося НАЗК, стосується отримання стипендії при проходженні спеціальної підготовки в Національній школі суддів України

Так, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка є кандидатом на посаду судді, проходить спеціальну підготовку в Національній школі суддів України з отриманням стипендії.

«Чи має місце порушення встановленої п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону заборони займатися підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю?

Ні, це не є порушенням. Нормативне регулювання: Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність (ст. 104 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); за результатами спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про направлення осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду судді вимогам, для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України (ч. 3 ст. 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); на період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі посадового окладу помічника судді місцевого суду. Строк проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права (ч. 4 ст. 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України не є діяльністю, спрямованою на отримання доходу, і така діяльність не порушує обмежень, передбачених ст. 25 Закону», - підкреслило Агентство.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.