Олексій Резніков пояснив, чи зможуть українські студенти виїхати за кордон та що буде далі з військовим обліком жінок

11:25, 10 вересня 2022
Також міністр оборони Олексій Резніков розповів, чи будуть переглядатися правила виїзду за кордон чоловіків.
Олексій Резніков пояснив, чи зможуть українські студенти виїхати за кордон та що буде далі з військовим обліком жінок
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У середині серпня нардеп від «Слуги народу» Юлія Гришина повідомила, що українські студенти зможуть отримати можливість виїхати за кордон.

За її словами, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний направив до Міноборони листа з проханням дозволити такий виїзд тим, хто не підлягає мобілізації – зокрема студентам.

«Сьогодні Міністерство оборони отримало від нього звернення з проханням дозволити виїзд за кордон тим, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Це, зокрема, студенти!

Тепер черга Кабміну і, зокрема, міністра оборони Олексія Резнікова», — зазначила вона.

В свою чергу, Олексій Резніков в інтерв’ю РБК-Україна розкрив деталі цього звернення.

«Так, Валерій Федорович направив цю ініціативу. Так у нас відбувається: Генштаб дає пропозицію, бачення, ми її оцінюємо з точки зору політик як міністерство, впроваджуємо або відмовляємось. Він це зробив на прохання однієї з активних народних депутаток, яка вирішила, що вона має вступитися за студентів.

Але за місяць до того, як вона взяла це собі на прапор, ми з моїм колегою по уряду Денисом Монастирським, у вертикалі якого знаходиться Прикордонна служба, проект цієї постанови погодили, і вона на розгляді в уряді.

Тобто ми давно цю роботу зробили, бо це логічно і нормально, бо студенти все одно ще воювати не можуть, тільки добровільно. Багато є таких речей, коли це "модно", є запит в суспільстві, хтось каже: о, давайте доб'ємось, а ми давно вже цю роботу зробили. Це стосується і призову жінок», - зазначив Олексій Резніков.

Стосовно того, чи будуть переглядатися правила виїзду за кордон чоловіків, міністр оборони зазначив наступне.

«Це війна. І як би нам не хотілося, ми несемо втрати, а ці втрати можуть бути безповоротні або санітарні, а іноді такі, що людина лишилась жива, але не може повернутися назад в стрій. Це означає, що Генштаб і весь сектор безпеки і оборони повинні мати можливість залучати резерви, поповнювати ряди із мобілізаційного резерву. А це означає, що так, на жаль, чоловіки тут, в стані війни, у своїх вікових параметрах переважною більшістю повинні бути готовими воювати, навіть не бути призваними, а воювати», - підкреслив він.

Також він розповів, чи зміняться з 1 жовтня умови постановки на облік жінок.

«Нічого не зміниться. Поясню чому. Питання підходу до мобілізації і обмежень, виключень (в розвиток приписів Конституції, що всі мають конституційний обов'язок захисту країни) – вони регулюються законом. Український парламент прийняв закон, який має це регулювати.

Згідно з приписами цього закону, є повна гендерна рівність: військовозобовязаними вважаються всі громадяни України, жінки і чоловіки. Особливості – які професії більш потрібні Генштабу, менш потрібні – регулюються підзаконними актами, можуть бути постановами уряду. А далі Генштаб формулює саму потребу: скільки радистів, лікарів, санітарок, кухарів треба, ще якісь професії. Вони визначають це і кажуть.

Ми збільшились з 261 тисяч до 700 тисяч – треба збільшити кількість лікарів, санітарок, медсестер чи медбратів і т.д. І наказом міністра оборони ця потреба Генштабу визначається.

Пам'ятаєте, були історії, скільки буде таких професій, більше, менше, вже півтора роки від ухвалення закону минуло. На виконання приписів закону Міноборони з Генштабом діяли. І з 1 жовтня мала би ця відстрочена історія на реалізацію закону працювати, всі дівчата і жінки мали бути зобов'язані. Але тоді ми ще з Генштабом визначили перелік професій, які точно їм потрібні, а решта – не обов'язкові.

І ми запропонували їм ідею: а давайте в принципі підемо назустріч жінкам і скажемо: вони йдуть в армію на добровільних засадах, по інших професіях, хочуть – нехай ідуть служать. Я знаю навіть кілька народних депутаток, які добровільно пішли і служать в ССО сьогодні, це їх бажання.

Але чомусь відбулася спочатку дискусія, знайшлись інші народні депутатки, які якраз за гендерну рівність, з повагою ставлюсь до їх позиції, вони кажуть, що не треба цієї добровільності, і цей законопроект знявся. А у жінок якраз запитання: так я тепер теж не можу їхати за кордон, я маю довідку брати з центру комплектації, бо я така ж зобов'язана як чоловіки?

Щоб зняти цю напруженість, я підписав внесення змін до цього наказу і змінив дату вступу його в дію, поки що не буде першого жовтня оцього "закриття кордонів". Ми відтермінували на рік, умовно кажемо, це буде 1 жовтня 2023 року.

Але ми все ж таки наполягаємо, що депутатам ВР потрібно визначитися і сказати: чи може бути гендерна нерівність на користь жінок в даному випадку, чи дамо їм добровільну засаду воювати, окрім окремих, можливо, специфічних професій. Це в першу чергу медицина, зв'язок - за визначенням Генштабу.

Мене порадував Олександр Завітневич, голова профільного комітету, що вони на комітеті більшістю голосів в першому читанні підтримали зміни до законопроекту про введення цього догмату добровільності для жінок.

Тому поки наш парламент буде визначатися у своїх політичних дискусіях, шукати політичний консенсус, маю надію, що до 8 березня вони визначаться, щоб це не було "подарунком". Ми поки що у межах моєї компетенції і повноважень відтермінували. Тому я хочу передати жінкам, які не хочуть добровільно йти служити: спіть спокійно, виховуйте дітей, підтримуйте своїх чоловіків, синів», - розповів міністр.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики