Пенсії українцям зможуть платити за рахунок благодійних внесків: Рада прийняла законопроект Третьякової за основу

13:19, 7 вересня 2022
До виплати пенсій в Україні залучать меценатів: Рада ухвалила за основу законопроект, але до нього є зауваження щодо ризиків відмивання коштів.
Пенсії українцям зможуть платити за рахунок благодійних внесків: Рада прийняла законопроект Третьякової за основу
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні поступово готуються до пенсійної реформи.

Зокрема раніше ми писали, що народні депутати, включно з Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики Галиною Третьяковою, а також Мар’яною Безуглою, зареєстрували проект Закону «Про казначейський пенсійний план» 7722. Як зазначає Третьякова, збільшення тривалості життя матиме істотні наслідки для публічних фінансів, особливо для пенсійної системи, тому треба впроваджувати додаткову добровільну накопичувальну систему.

А 7 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні інший законопроект 7649, співавтором якого виступає Третьякова, який дозволяє задіяти меценатів у пенсійний процес. Також він передбачає можливість сплати пенсійних внесків за родичів.

Як відомо, раніше міністр соціальної політики Оксана Жолнович розповіла, що для підвищення пенсій в Україні хочуть задіяти меценатів.

«Ми пропонуємо таку меценатську діяльність щодо наших пенсіонерів і пропонуємо людям, які готові підтримати пенсіонерів з невеликими пенсіями, адресно перерахувати кошти на збільшення пенсій конкретному пенсіонеру. Такого раніше не було», - зазначила вона.

Оксана Жолнович також зазначила, що пропонується надати можливість рідним заплатити страхові внески на пенсію.

«Ми свідомі того, що будуть люди передпенсійного віку, які опиняться без роботи. І, звісно, що їм працевлаштуватися буде дуже важко. Тому ми надаємо можливість або їм самим, або навіть їхнім рідним за них заплатити страхові внески, аби ці люди змогли вчасно вийти на пенсію», - зазначила міністр.

Відповідним законопроектом 7649, схваленим 7 вересня, пропонується внести зміни до законів «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими передбачити:

  • Надання права особам, які досягли 16-річного віку та не належать до осіб, яким призначено пенсію у солідарній системі, на добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до договору, що укладається з Пенсійним фондом України.

Договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування можна укласти в електронній формі через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія, або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

При цьому особа має право самостійно визначити розмір страхових внесків, періодичність і строки їх сплати.

Договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування також може бути укладено на користь третьої особи.

Дохід, з якого сплачено страхові внески за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, враховуватиметься до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

  • Здійснення юридичними або фізичними особами знеособлених або персоналізованих благодійних внесків.

У разі якщо юридична або фізична особа здійснює персоналізований благодійний внесок (адресований визначеному нею пенсіонерові), 70 відсотків такого внеску спрямовується для виплати цьому пенсіонерові в обраний ним спосіб, передбачений цим Законом для виплати пенсій.

Знеособлені благодійні внески та 30 процентів персоналізованих благодійних внесків є коштами Пенсійного фонду.

Крім того, пропонується не поширювати вимоги статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX (далі – Закон № 361) стосовно порогових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, на випадки, передбачені в підпункті 2 частини вісімнадцятої статті 14 цього Закону, в тому числі на випадки платіжних операцій з метою сплати зборів (страхових внесків) на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування тощо.

На думку авторів законопроекту, його прийняття та реалізація сприятиме спрощенню механізму добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим Мінфін висловлює ряд зауважень та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Зокрема, щодо пропозиції не поширювати вимоги статті 20 Закону № 361 стосовно порогових фінансових операцій зауважується таке.

Реалізація зазначеної норми призведе до обмеження інформації щодо порогових фінансових операцій, яку отримує Держфінмоніторинг від суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Зокрема, інформації стосовно податків, зборів, платежів, зборів (страхових внесків) на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій і пені за порушення законодавства, сплачених готівкою та/або сплачених політично значущими особами, членами їх сімей та/або особами, пов’язаними з політично значущими особами, у випадку, коли сума переказу таких коштів дорівнюватиме або перевищуватиме 400 тис. гривень.

Слід зазначити, що відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фондом від 05.12.2018 № 23751/0/2-18 Україна взяла на себе зобов’язання до кінця березня 2019 року та за погодженням з фахівцями Міжнародного валютного фонду прийняти поправки до законодавчої бази з питань боротьби з відмиванням коштів, зокрема впровадити трирівневу систему звітування (звіти про підозрілі операції за визначенням Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), звітність про касові операції та міжнародні перекази коштів, які перевищують певну порогову суму, й обов’язкова звітність про операції, пов’язані з юрисдикціями з високим рівнем ризику і з політично значущими особами).

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна має забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів FATF і стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Союзом.

Отже, реалізація запропонованої законопроектом норми може призвести до невідповідності національного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні.

Пенсійний фонд України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляють про відсутність зауважень та пропозицій до законопроекту.

Спільний представницький орган сторони репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні пропозиції щодо спрощення сплати добровільних страхових внесків у цілому підтримує. Разом з тим, вважає спірним запропонований спосіб підтримки пенсіонерів шляхом здійснення персоналізованих благодійних внесків (адресованих визначеному пенсіонеру) через Пенсійний фонд. На думку СПО профспілок, незрозуміло чому запропоновано розподіл коштів (70% - пенсіонеру і 30% - до солідарної системи), якщо пенсіонер може отримати всю суму одноразово.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики