Як вже писала «Судово-юридична газета», Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект №7688, яким пропонується боротися із переповненістю слідчих ізоляторів, обмежити строк тримання під вартою під час судового розгляду, запровадити можливість внесення застави за підозрюваного чи обвинуваченого у розстрочку тощо.
Також, на думку Мінюсту, треба прибрати такий вид покарання, як обмеження волі. Покарання у вигляді обмеження волі замінюється на новий вид покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Відповідно до статті 61 КК в редакції пропонованого Мін'юстом законопроекту пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовані на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції засудженого від суспільства, запобігання вчиненню ним нових правопорушень на строк від 1 до 5 років та як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до 3 років. При цьому, у разі призначення пробаційного нагляду як додаткового покарання до покарання у вигляді штрафу його строк не може перевищувати одного року.
На особу, засуджену до покарання у вигляді пробаційного нагляду, можуть бути покладені обов’язки судом або уповноваженим органом пробації. Зокрема, судом може бути покладено обов’язок носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.
Прибрати обмеження волі та запровадити пробаційний нагляд пропонується зокрема щодо таких злочинів, як:
Як визначено у законопроекті, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану» засудженим, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі, невідбуту частину покарання треба замінити на покарання у вигляді пробаційного нагляду.
«На сьогодні в Україні фактично не створено установ відкритого типу – виправних центрів, які б дійсно відповідали вимогам цього виду покарання, як альтернативного позбавленню волі. За своїм технічним обладнанням, архітектурою (паркани суцільного заповнення, вежі, колючий дріт, інженерно-технічні засоби охорони, локальні сектори) та організацією діяльності ці установи майже не відрізняються від виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Крім того, особи, засуджені до покарання у вигляді обмеження волі, мають фактично такі ж права, як і засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та виправних колоній середнього рівня безпеки (можуть носити цивільний одяг; мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць).
Проте у КВК немає жодних положень, що регламентують порядок тримання засуджених до обмеження волі залежно від тяжкості злочинів. Так, засуджені за проступки та нетяжкі злочини, а також тяжкі та особливо тяжкі злочини, яким невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі замінено в порядку статті 82 КК більш м’яким у вигляді обмеження волі, відбувають покарання в одному виправному центрі. Відсутні обмеження й щодо роздільного тримання засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції, правоохоронних органах, що суттєво впливає як власне на процес виконання та відбування покарання, так і на процес виправлення та ресоціалізації таких осіб», - вказує Мін'юст у своїх поясненнях до законопроекту.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.