До КК та КПК пропонується внести зміни, щоб виправити колізії, які виникли після попередніх змін

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 7571 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

Як зазначають автори, в умовах військового вторгнення в Україну країни-агресора вкрай гостро постала «проблема щодо недостатності кримінально–правових норм, які підлягають застосуванню в умовах війни».

«Верховною Радою України за період близько трьох місяців, починаючи з 24 лютого 2022, було ухвалено 12 законів, спрямованих на регулювання кримінально-правових відносин під час дії правового режиму воєнного стану. Проте така законодавча практика зумовила проблему розробки та прийняття не завжди якісного законодавства, що відповідно сприяло створенню колізій та суперечностей у застосуванні норм Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Це, зокрема, і складність розмежування правопорушень, передбачених різними статтями Кримінального кодексу України, і відсутність єдності термінологічного апарату, і невідповідність встановленого покарання принципу пропорційності призначення покарання, відображеному у статті 65 КК України тощо.

Водночас, принцип юридичної визначеності вимагає, зокрема, щоб точність і ясність усіх термінів і термінологічних конструкцій, що містяться у Кримінальному кодексі України, виключала його неоднозначне розуміння і застосування. Адже у КК України мають бути визначені максимально чіткі межі кримінально протиправної поведінки. Зважаючи на наведене, з метою усунення неоднозначності під час застосування положень КК України та забезпечення ясності, точності, чіткості і несуперечливості норм КК України виникла необхідність у підготовці даного законопроєкту», - вказують автори.

Отже, законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та:

виправити «помилку щодо встановлення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення у вигляді довічного позбавлення волі за злочин (ст. 114-2 КК України), за який воно не передбачене, та відповідно не може бути призначене і за готування до цього злочину та вчинення замаху на нього»;

виправити невідповідність між нормами Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 86 Кримінального кодексу України щодо можливості застосування амністії до осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, та виключити положення щодо можливості застосовувати амністію до осіб, визнаних винними у вчиненні державної зради та/або диверсії;

більш чітко розмежувати склади злочинів, передбачених ст. 114 КК України «Шпигунство» та 114-2 КК України «Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану»;

розширити можливість суду призначати покарання за диверсію у межах від тринадцяти до п’ятнадцяти років позбавлення волі задля дотримання принципу пропорційності, відображеному у ст. 65 КК України;

більш чітко розмежувати склади злочинів, передбачених ст. 201-2 КК України та 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», виключивши зі ст. 201-2 КК України слова «з метою отримання прибутку»;

уніфікувати термінологію, що використовується у тексті ст. 201-2 КК України із термінами, що використовується в Законі України «Про гуманітарну допомогу» та Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», до яких відсилають норми цієї статті КК України; замінити у ст. 345 КК України «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу» та ст. 350 КК України «Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок» поняття «близький родич», «близькі» уніфікованим поняттям «близькі особи», яке визначено в законах України;

перенести окремі склади кримінальних правопорушень, визначених у ст. 435-1 КК України «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю» щодо погрози військовослужбовцю до статей 345, 350 КК України, а ст. 435-1 КК України виключити;

передбачити встановлення більш м’якої відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж (ч. 1 ст. 361 КК України), оскільки таке правопорушення без створення жодних наслідків не заподіює істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі тощо.

Окрім цього, пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та передбачити виключення посилання на статтю 435-1 Кримінального кодексу України у статі 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення підслідності кримінального правопорушення, передбаченого статтею 435-1 КК України.

Нижче наводимо порівняльну таблицю. 

Автов: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.