Адвокат призваний до лав ЗСУ або проходить службу в ТрО: чи треба залучати іншого захисника

Одне із найпоширеніших процесуальних питань сьогодні стосується того, як бути, якщо захисник призваний до лав ЗСУ або проходить службу в ТрО.

Як зазначив суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Сергій Фомін, згідно із ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (від 5 липня 2012 року № 5076-VI) несумісною з діяльністю адвоката є військова служба. У разі виникнення обставин несумісності адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин має подати до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Однак не всі адвокати подають таку заяву. При цьому з’ясовувати, чому адвокат не подав заяву про зупинення адвокатської діяльності, – не справа суду.

Тільки проаналізувавши кожен конкретний випадок, суд має вирішувати питання про те, відкладати розгляд кримінального провадження чи залучати іншого захисника, навіть якщо цього не бажає обвинувачений.

Звісно, якщо є необхідність проведення невідкладних процесуальних дій, наприклад продовження строку тримання під вартою, то, безумовно, потрібно обов’язково залучати іншого захисника, зауважив суддя.

Якщо в суддів є побоювання, що у зв’язку з відкладенням розгляду кримінального провадження через відсутність захисника, який перебуває в ЗСУ чи ТрО, це провадження буде розглянуто понад розумні строки, то в цій ситуації варто пам’ятати про критерії розумності строків, передбачені ст. 28 КПК України, які повністю відповідають критеріям Європейського суду з прав людини. Так, одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження (зокрема і обвинуваченого).

Раніше, як писала «Судово-юридична газета», голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час онлайн-зустрічі з Асоціацією правників України (АПУ) розповів про ситуацію, коли адвокат через військову службу фактично припиняє захист інтересів обвинуваченого, тобто свого клієнта.

«У такій ситуації суди можуть переносити судові засідання, це буде поважна причина для перенесення, проте війна триває і строки її закінчення невідомі. Звісно, ​​адвокат може захищати Батьківщину, до того ж, його можуть мобілізувати. Однак адвокат теж повинен розуміти, що є ще й інтереси клієнта, який, наприклад, може утримуватись під вартою», - повідомив Станіслав Кравченко.

Таким чином, як зазначив голова ККС ВС, важливо, щоб дії адвоката не погіршували становище його клієнта.

«Потрібно враховувати інтереси обвинуваченого, тому у таких випадках обвинуваченому доцільно обрати собі іншого захисника», – розповів Станіслав Кравченко.

Дискусійним лишається і питання про спеціальне судове провадження (in absentia) і повідомлення обвинуваченого, щодо якого воно здійснюється. КПК України передбачено, що повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Однак, з огляду на сьогоднішню ситуацію, очевидно, що таких вимог законодавця щодо повідомлення особи недостатньо.

Автор В'ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.