Верховний Суд наголосив, що землі природно-заповідного фонду не переходять у комунальну власність територіальних громад

У проваджені Верховного Суду перебувала справа за позовом особи (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – ГУ Держгеокадастр, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У цій справі рішенням Волинського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру про відмову у затвердженні документації із землеустрою та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У подальшому до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява ГУ Держгеокадастру про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника ГУ Держгеокадастру у Волинській області на Луцьку територіальну громаду в особі Луцької міської ради, оскільки з 27 травня 2021 року набрав чинності пункт 24 розділу Х положень Земельного кодексу України, а тому Головне управління в силу закону не має права здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на яку претендує позивач.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено з огляду на вищезазначені положення Земельного кодексу України

Проте постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Луцької міської ради задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні заяви ГУ Держгеокадастру відмовлено.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 2 га входить до складу Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Відтак, в даному випадку не може мати місце адміністративне публічне правонаступництво, адже спірна земельна ділянка не переходить у комунальну власність Луцької міської територіальної громади, а залишається у державній власності.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, касаційні скарги позивача та відповідача залишив без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

Колегія суддів у складі Верховного Суду виходила з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28 квітня 2021 року, який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

У цій справі судом апеляційної інстанції було установлено, що Указом Президента України № 203/2010 від 22 лютого 2010 року «Про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» створено Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща», який є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Ківерцівського району Волинської області.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про те, що земельні ділянки, які відносяться до земель природно-заповідного фонду згідно з пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України не переходять у комунальну власність територіальних громад, а залишаються у державній власності. З огляду на це, не може мати місце адміністративне публічне правонаступництво у справах щодо розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду.

Постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21 (адміністративні провадження № К/9901/48388/21, № К/9901/48034/21).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.