Проблемою держслужби на сьогодні є надвеликі розриви в зарплатні, зокрема, між міністрами та директорами департаментів.
Так, очільниця Національного агентства з питань державної служби України Наталія Алюшина в інтерв’ю Mind розповіла, як «просіли» зарплати на рівні звичайних держслужбовців, які дані по окладах у міністерствах і чого чекати далі.
«Ми не виключаємо, що може відбутися і третій секвестр. Видатки на зарплату вже знизилися на 10–15%, залежно від державного органу, а відтак і зарплатня загалом зменшилася.
Україна отримала унікальну можливість: 9 червня підписано угоду між МБРР та українською стороною про передання 1,5 млрд євро на підтримку державного управління. Кошти підуть на зарплати держслужбовцям і вчителям. Перший транш у розмірі 476 млн євро вже отримано у червні. Розраховуємо на цю підтримку, адже саме сьогодні в державному бюджеті виник дефіцит коштів.
Якщо відбудеться третій секвестр, звісно, зарплати держслужбовців ще зменшаться. На який саме відсоток – наразі важко сказати», - зазначила вона.
«Ми щороку здійснюємо моніторинг зарплат. Сьогодні маємо показники за 2021 рік. Вони різняться, бо є суттєва конкуренція між міністерствами. І це свідчення того, що назріла потреба в реформі системи оплати праці.
Звісно, скорочення видатків викликає урізання зарплат. В опитуванні щодо організації роботи державних органів та оплати праці держслужбовців в умовах воєнного стану було питання і щодо зарплат:
Зменшення зарплат першими відчули держустанови I рівня юрисдикції (СКМУ, апарати Офісу Президента і Верховної Ради. – Mind). Зниження оплати праці відбулося для всіх категорій – А, Б, В. Найбільший відсоток респондентів, що зазначили зменшення заробітної плати, серед державних органів першого рівня – 79,1%», - розповіла голова НАДС.
Стосовно конкретних посадових окладів з преміями по міністерствах у воєнний час, то голова НАДС зауважила наступне.
«У нас є державні органи, які керуються спеціальними законами. Тому некоректно порівнювати рівні зарплат у міністерстві і НАБУ, НАЗК, ДБР, БЕБ. Якщо говорити про міністерства, то і між ними показники різняться. Середня зарплата у Міністерстві освіти й науки та Міністерстві культури буде відрізнятися від Мінцифри, Мінфіну чи Мін'юсту. До того ж, рівень зарплат 2022 року зможемо озвучити лише у 2023 році. Маємо цифри лише за 2021-й.
У 2021-му середня зарплатня у деяких міністерствах була 25 000–30 000 грн, у інших – 45 000–50 000 грн.
Наприклад, у Міністерстві соціальної політики середня зарплатня – 38 500 грн, у Міністерстві молоді і спорту – 41 800 грн, МОЗ – 33 400 грн, Міносвіти і науки – 41 000 грн. Це якщо говорити про орган загалом.
Якщо казати про рівень виконавців (головні спеціалісти, категорія В), які виконують основний обсяг роботи, то у Міністерстві соціальної політики середній показник – 27 000 грн, у Мінмолодьспорту – 20 100 грн, у МОЗ – 21 000 грн, у МОН – 29 000 грн.
Зауважу, що наразі наводимо показники нарахувань за минулий рік без сплати податків. Після відповідних відрахувань (19,5%) люди отримували на руки відчутно менше.
Цього року зниження зарплат не торкнулося тільки Міністерства оборони й МВС. В інших міністерствах зарплати зменшилися. Зараз абсолютно недоречно говорити про премії та надбавки за інтенсивність. Є обов’язкові виплати, наприклад, на посадах у реформаторських структурних підрозділах, де інший обсяг відповідальності і рівень складності завдань, адже вони займаються формуванням політик. Там рівень оплати праці вище, аніж на звичайних посадах», - зазначила вона.
«Прем’єр-міністром було наголошено, що міністрам слід утриматись від завищених премій. І це зроблено. Є моніторинг НГО (громадських організацій). Щодо державних службовців категорії А – усе в межах фонду зарплат держслужбовців і постанови Кабміну №15. Тобто зарплати фіксовані.
Інколи буває так, що міністр має зарплатню в кілька разів меншу, ніж директор департаменту. Наприклад, директор департаменту Мін'юсту міг раніше отримувати 2,6 млн грн на рік, тоді як міністр – до 700 000 грн на рік. Це – дані нашої аналітики», - додала Наталія Алюшина.
Стосовно реформи системи оплати праці, вона зауважила, що є грудневий протокол наради з прем’єр-міністром і покроковий план впровадження цієї реформи, а також концепція реформування системи оплати праці державних службовців.
«Зрозуміло, що прихильників такої реформи 50/50. Міністерства, які я згадувала, здебільшого підтримують реформу. Більше того, торік Президент підтримав петицію щодо необхідності реформи системи оплати праці держслужбовців, що набрала достроково 25 000 голосів.
Але наразі війна гальмує цей процес. Зокрема, більшість державних органів повідомили, що не можуть здійснити класифікацію посад. Проте ми ще до війни розпочали розробку нової моделі оплати праці. У червні Верховна Рада затвердила Антикорупційну стратегію України до 2025 року, в якій також, серед іншого, йдеться про реформування системи оплати праці.
Отже, маємо підґрунтя, аби перейти на світову модель. Заробітні плати на державній службі мають стати конкурентними, прозорими й зрозумілими для суспільства»
На питання, як зміниться рівень зарплат державних службовців після війни, голова НАДС зазначила, що назвати однозначну цифру, скільки буде коштувати реформа без класифікації посад, неможливо.
«А процес наразі на паузі. До того ми виходили з довоєнної чисельності держслужбовців, а сьогодні маємо інші реалії. Спочатку має пройти функціональний аудит, скорочення неактуальних функцій. А вже потім можна говорити про класифікацію посад, вдосконалення штатних структур державних органів і конкретні цифри.
Проте, якщо взяти до уваги наш експеримент від 2021 року на чотирьох пілотних держорганах (відповідно до розпорядження Кабміну №1414) – Мінцифри, Мінфін, НАДС і Секретаріат Кабінету Міністрів, то ми прорахували, що зарплати мають зрости в межах 20%, залежно від державного органу», - додала вона.
Щодо грошової підтримки постраждалих від війни державних службовців, то, за словами очільниці НАДС, наразі зареєстровано законопроєкт №7353, який розглядався і був одноголосно підтриманий депутатами на Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
«Ним рекомендовано передбачити компенсацію родинам загиблих на робочому місці держслужбовців – 1 млн грн і від 200 000 до 800 000 грн компенсації у разі каліцтва держслужбовця під час виконання службових обов’язків.
Знаю, у суспільстві неоднозначне ставлення до цього проєкту. Але держава керується не емоціями, а національними інтересами, покладаючи на державних службовців особливу відповідальність. Саме вони стають першими об’єктами атаки ворога на окупованих територіях. Тому таку ініціативу вважаю справедливою», - підкреслила вона.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Автор: Наталя Мамченко