Чому Рада правосуддя довго розглядає скарги на втручання

Судді часто повідомляють про ситуації, які не є втручанням в їх діяльність як суддів.

Вища рада правосуддя (ВРП) продовжує розглядати повідомлення суддів про втручання в їх професійну діяльність. З жовтня 2016 року по липень 2017 року судді різних судів направили в цей орган 175 скарг як на конкретних осіб, так і на правоохоронні органи, які, на думку суддів, чинять тиск на суд. За 14 повідомленнями вже є рішення Ради.

Втім, в таких ситуаціях Вища рада правосуддя далеко не завжди стає на бік суддів і нерідко відмовляється прийняти необхідні заходи. Чому члени Ради правосуддя часто не вбачають посягання на незалежність суду в повідомленнях суддів, чому скарги суддів на втручання в їх діяльність розглядають тривалий час, і що слід вважати втручанням у професійну діяльність суддів, «Судово-юридичній газеті» розповів голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк .

— Як відбувається розгляд скарг суддів на втручання в їх діяльність?

— Повідомлення суддів про втручання в їх професійну діяльність стали надходити до Вищої ради правосуддя після того, як в 2016 році вступив в силу Закон «Про судоустрій і статус суддів». Їх розподіл між членами Ради відбувається в автоматичному режимі, потім із заявою безпосередньо працює той чи інший член Ради правосуддя, який вивчає обставини, зазначені в повідомленні, робить необхідні запити до судів, органів влади, правоохоронних органів, Державну судову адміністрацію. Оскільки, відповідно до ст. 48 Закону «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний повідомити про тиск на нього як на суддю не тільки до Вищої ради правосуддя, а й в Генеральну прокуратуру, ми, перш за все, звертаємося до Генеральної прокуратури, щоб дізнатися, які дії там вжили в зв'язку з повідомленням судді, в т. ч. перевіряється, чи внесені відомості за повідомленням судді в ЄРДР; чи проводилася перевірка з приводу втручання конкретних осіб в діяльність судді; які заходи реагування на повідомлення судді здійснювалися і т. д.

— Чи є конкретний строк, протягом якого Вища рада правосуддя зобов'язана розглянути повідомлення судді про втручання?

— Закон України «Про судоустрій і статус суддів» зобов'язує суддю протягом п'яти днів після того, як йому стало відомо про втручання в його діяльність по здійсненню правосуддя, звернутися з повідомленням до Вищої ради правосуддя і до Генерального прокурора. У той же час Законом «Про Вищу раду правосуддя» строків розгляду повідомлень суддів про втручання в їх діяльність не передбачено.

Баланс між суддями і суспільством

— Якщо проаналізувати повідомлення суддів на сайті ВРП, то вони стосуються великої кількості проблем: від скарг на дії громадських активістів та правоохоронних органів до невиплати їм суддівської винагороди та заяв адвокатів. Наскільки є правильним, коли судді пишуть скарги по будь-якій події, яку вони вважають втручанням в діяльність суддів?

— Суддя зобов'язаний повідомити Вищій раді правосуддя і генеральному прокурору про втручання в його діяльність. Якщо суддя цього не зробить, то він сам може бути притягнутий до відповідальності. Практика показує, що в такій ситуації судді часто перестраховуються, повідомляючи ВРП і ГПУ про ситуації, які, по суті, не є втручанням в їх діяльність як суддів. Нерідко мають місце оціночні судження суддів або повідомлення про ситуації, коли має місце конфлікт на побутовому рівні. У таких випадках ми відмовляємо в задоволенні скарг.

— Тобто часто повідомлення про втручання пов'язані з тим, що судді самі не можуть чітко оцінити, чи є втручання в їх діяльність як суддів? Судячи з кількості скарг, у нас багато суддів вважають, що мало місце саме посягання на їх діяльність як суддів.

— Важливо зрозуміти наступне. Вища рада правосуддя повинна дотримуватися балансу між суддями і суспільством. Рада правосуддя не зобов'язана підтримувати будь-яке повідомлення суддів про втручання в їх діяльність. Практика свідчить, що бувають випадки, коли судді, що направляють нам повідомлення про тиск на них, теж не праві в конкретній ситуації.

Завдання Ради правосуддя полягає в тому, щоб ретельно вивчити ситуацію і втрутитися там, де судді дійсно необхідний захист, щоб захистити його від тиску, а не врятувати або «прикрити» від будь-якої неприємної ситуації, в якій він опинився під час здійснення правосуддя.

— Чи є чіткі критерії, які дозволяють визначити, чи є втручання в діяльність судді чи ні?

— Чітких критеріїв, що дозволяють визначити, де є втручання в діяльність судді або тиск на нього, а де воно відсутнє, поки немає. Потрібно дивитися, виходячи з ситуації в цілому, щоб сказати, чи є втручання чи ні. Якщо мова про кримінальне провадження щодо судді, то потрібно дивитися, як і з якого приводу воно розпочато, як розслідується і чому розслідується так довго.

Зараз Рада правосуддя напрацьовує певну практику в цьому питанні. Як відомо, Законом «Про Вищу раду правосуддя» передбачена підготовка щорічного звіту про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Ми узагальнимо відповідну практику і тоді самі судді будуть розуміти, в яких випадках варто звертатися до Ради правосуддя, а в яких — ні.

Правоохоронна система дає збій

— У тих випадках, коли Рада правосуддя встановлює факт втручання в діяльність судді, чи можна назвати реакцію правоохоронних органів ефективною?

— На жаль, даних, що справи щодо втручання в діяльність судді ефективно розслідуються, а винні притягуються до відповідальності, немає. Це одна з причин, чому повідомлення від суддів до Ради правосуддя не припиняються. Ми можемо тільки звернутися до органів правопорядку і звернути їх увагу на конкретну ситуацію, але ставити їм будь-які завдання або здійснювати контроль над їх діяльністю не входить в наші повноваження.

— Непоодинокими є скарги суддів на дії правоохоронних органів під час обшуків в судах. Правоохоронні органи зазвичай всі претензії спростовують, стверджуючи, що такі заходи проходять в рамках слідчих дій.

— Потрібно розуміти, що навіть правомірна діяльність правоохоронних органів, що вчинена з допущенням певних сумнівних, з точки зору закону, дій, може мати негативні наслідки для судової системи, наприклад, коли при проведенні слідчих дій допускаються грубі процесуальні порушення або завдано шкоди честі та гідності судді .

Такі ситуації, після ретельного вивчення, теж можуть розцінюватися як тиск на суд.

— У країні регулярно відбуваються блокування судів, зриви судових засідань, бувають навіть напади на суддів. Однак самі судді далеко не завжди повідомляють про такі супутні їх професії речі. Чи може ВРП, не чекаючи повідомлення судді, самостійно звернутися в правоохоронні органи для відповідної реакції?

— Із заявою про втручання в роботу конкретного судді за своєю ініціативою ВРП звернутися не може. Повинно бути звернення саме судді. А ось, що стосується забезпечення авторитету правосуддя, то ВРП може звертатися самостійно.

Чому довго розглядаються повідомлення суддів

— Судді часто скаржаться, що їх повідомлення про втручання занадто довго розглядаються. Чому так відбувається?

— Вища рада правосуддя опинилася в непростій ситуації. Ми працюємо з величезним завантаженням, засідання дисциплінарних палат і пленарні засідання Ради правосуддя проходять практично кожен робочий день. Розглядаються і дисциплінарні справи, і рекомендації на призначення суддів безстроково, звільнення, відсторонення, питання фінансування судової системи, повідомлення про втручання та інше. Одних тільки дисциплінарних скарг у нас зараз знаходиться близько 15 тис.

Обсяг завдань, що стоять перед Вищою радою правосуддя, колосальний. Для їх вирішення не вистачає багато чого: від нестачі персоналу до відсутності електронної системи документообігу, що сильно уповільнює роботу. Якщо говорити про повідомлення, що стосуються втручання в діяльність суддів, то кожен член ради, у якого знаходяться такі повідомлення, повинен фактично провести ціле розслідування. Для цього потрібно направити ряд запитів в ті чи інші органи, отримати від них інформацію, обговорити ситуацію з колегами, оскільки Рада правосуддя є колегіальним органом.

Тільки одне лише отримання відповідей на запити від державних органів або правоохоронних відомств часто займає тривалий час.

— Раду правосуддя часто критикують, що у її членів високі зарплати, але скарги і повідомлення розглядаються повільно.

— Запевняю, що, все залежне від них, 18 постійних членів Вищої ради правосуддя роблять. Коли критики починають говорити, що у нас високі зарплати, то я зазначу, що не все вимірюється грошима. Якби доба була більше, ніж 24 години, то ми працювали б довше. Просто, мабуть, ті, хто розмірковує про те, що ми неефективно працюємо, не розуміють, що таке прийняття відповідальних рішень в умовах високого навантаження і той величезний обсяг роботи, який з кожним днем майже не зменшується.

Ст. 375 як і раніше актуальна

— Одна з проблем є ситуація з численними кримінальними провадженнями щодо суддів, в т. ч. і по ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення) КК України. Більшість таких кримінальних проваджень розслідується роками, а судді розцінюють їх як тиск, про що регулярно заявляють.

— Ми вже звернулися з цього приводу до Генеральної прокуратури, йдуть постійні консультації з цим відомством.

Ми вважаємо, що сам факт початку кримінального провадження щодо судді за ст. 375 КК України ще не свідчить про тиск на суддю, оскільки органи прокуратури зобов'язані вносити будь-які повідомлення про правопорушення в реєстр досудових розслідувань. А ось тривале, безрезультатне кримінальне провадження, коли в реальності будь-які слідчі дії стосовно судді не проводяться, ми вважаємо тиском на суддю.

Отримана нами недавно від Генеральної прокуратури інформація про стан розслідування кримінальних проваджень щодо суддів, зокрема, за ст. 375, підтверджує, що в більшості випадків мова може йти саме про тиск на суддів, оскільки такі кримінальні провадження практично не розслідуються, але і не закриваються.

Вища рада правосуддя буде намагатися виправити ситуацію, що склалася.

Хто наступний пройде оцінювання

— Зараз гостро стоїть питання про суддівську винагороду, оскільки далеко не всі судді пройшли кваліфікаційне оцінювання. Є випадки, коли судді- «п'ятирічки», які навіть не призначені безстроково, отримують більше, ніж судді апеляційних судів, які працюють з величезним навантаженням. Що ВРП може зробити в цій ситуації?

— Проблема така є. На жаль, процес кваліфікаційного оцінювання сильно затягнувся, в т. ч. і через конкурс до Верховного Суду. Вища рада правосуддя наполягатиме, щоб кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних судів відбулося в першу чергу, щоб судді з них не звільнялися, а продовжували здійснювати правосуддя.