Медреформа 2017: це всього лише бізнес

15:05, 25 липня 2017
Верховна Рада поклала початок нової малоймовірної реформу в Україні.
Медреформа 2017: це всього лише бізнес
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

З третьої спроби, на межі зриву, після рекламної компанії і мітингів, Верховна Рада все ж поклала початок медичної реформи в Україні. 227 народних депутатів проголосували за законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Дане рішення розділило парламент на дві частини. Колишні міністри охорони здоров'я виступили проти Наталії Супрун. «Оппоблок», «Батьківщина» і радикали їх підтримали.

Реформа збентежила не тільки пацієнтів, але й лікарів, які вже думають, як записати до себе більше хворих і їхніх грошей. Пакет послуг у вигляді 210 гривень поки нікому не зрозумілий, але серед експертів вже ходять думки, що нова реформа — це тотальне відмивання грошей. Більш того, самі автори документа не в курсі, що робити з реформою. Буде створена Національна служба здоров'я, яка буде розподіляти ці «копійки» на пацієнтів. Зокрема, виконуюча обов'язки міністра Міністерства охорони здоров'я України Уляна Супрун пояснила, що нехай ця реформа запрацює «хоча б в такому вигляді». Можна припустити, що як і будь-яка реформа в нашій країні, реалізацією медреформа відрізняться, на жаль, не буде.

Суть реформи

Суть реформи полягає в тому, що Україна протягом трьох років повинна перейти на страхову модель охорони здоров'я, тим самим наблизиться до системи розвинених країн. Зміни почнуться з введення сімейної медицини на базі вже існуючого первинної ланки системи охорони здоров'я, а саме поліклініки, центри первинної допомоги та амбулаторії.

Як заявив заступник міністра МОЗ Павло Ковтонюк, запуск страхової моделі медицини почнеться вже в 2017 році з мінімальними змінами в законодавстві. Але, за опитуваннями лікарів і пацієнтів, ці зміни мало кому зрозумілі.

У наслідок реформи, українці матимуть можливість вибирати сімейного лікаря і підписувати з ним угоду із зазначеним об'ємом послуг, які оплачуються і гарантуються державою. У разі незадоволення послугами лікаря, пацієнт має право його змінити.

Які нововведення

По-перше, тепер оплата послуг слідує принципу «Гроші йдуть за пацієнтом». Це означає, що люди будуть робити внески, або кошти на страховку здоров'я будуть обчислюватися з сплачених податків. За рахунок державного бюджету койко-місця в лікарнях фінансуватися не будуть. Замість цього кошти будуть виділені лікарю, а плата його праці буде залежати безпосередньо від кількості прийнятих пацієнтів. На кожного пацієнта планується витрачати від 210 гривень в рік, а лікар, в свою чергу, повинен буде лікувати 2 тисячі осіб щороку.

По-друге, вводитися «Державний гарантований пакет» трьох «квітів»:

  • зелений (за рахунок держави), що включає в себе первинну, невідкладну і паліативну медичну допомогу;
  • червоний (тільки за рахунок пацієнта), а саме естетична медицина та несертифіковані ліки;
  • синій (частково за рахунок бюджету і пацієнта), такі послуги як: операції, пологи, лікування в стаціонарі. Обіцяються субсидії, але механізм їх нарахування, на даний момент, відсутній.

Пакет буде єдиним для всіх громадян, незалежно від їх доходу. Можна спрогнозувати, що це значимо відіб’ється на і так низькому рівні життя країни.

Так само, реформа зберігає вже існуючі пільги в сфері медобслуговування, і вводить додаткові гарантії держави на медобслуговування для учасників АТО.

Бюджет і гроші

Опорним джерелом фінансування буде держава, хоча і в процесі пошуку знаходяться інші джерела. Планується зміна фінансування системи таким чином, що б кошти держбюджету витрачалися на безпосередньо оплату медичних послуг, які отримують люди, такі як: сімейний лікар, діагностичний центр або лікарня.

У планах є боротьба з цінами на ліки, так як далеко не перший рік ціни на них «космічні». Якщо все ж план реалізується, то держава буде закуповувати ліки для медичних установ. Для цього з бюджету виділено 5,9 мільярда гривень.

«Первинна нерухомість» отримає 40% від фінансування на охорону здоров'я регіону, а дільничний лікар — 210 гривень за пацієнта на рік. Дохід лікаря безпосередньо залежить від якості його роботи. Можливо, це підніме рівень лікарів на порядок вище.

Критика і що говорять експерти

Безкоштовним для пацієнта залишається тільки консультація лікаря і лікування, проте це і так гарантується 49 статтею Конституції, яку нова медреформа порушує. Стаття говорить: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування». Таким чином, держава перестає фінансувати медицину і вводить поняття «медична послуга». У жодному законі немає визначення цього терміну як і механізму визначення її вартості. Ситуацію загострює урядовий орган, який незрозумілим шляхом буде розподіляти бюджетні кошти за «послуги».

Експерти відзначають, що такої медичної системи немає ні в одній країні світу, і всі нововведення цієї реформи знищать систему охорони здоров'я країни повертаючи її на рівень минулих століть.

Економічний експерт Андрій Блінов прогнозує, що в разі «різкої» медреформи в країні буде охороноздорочий геноцид для тих, у кого мало грошей, і настане елітарна медицина. На його думку, вірним рішенням, що б масштабно не втрачати населення буде введення реформи поступово. «Це повинно працювати беззаперечно, інакше від внесків населення буде тікати», — зазначає Блінов. Так само експерт зазначив, що правильне застосування реформи вб'є стару систему медицини.

Наостанок

Ситуація буде погіршуватися, якщо стан справ в системі охорони здоров'я не зміняться. Україна знаходиться на одному рівні смертності з країнами Центральної Африки. Однією з причин служить дороге лікування.

В умовах нинішньої ситуації в країні і чинного законодавства, медична реформа в Україні буде реалізовуватися з мізерною ймовірністю і може залишитися просто планом.

Автор:
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики