ЄСПЛ комунікував Уряду скаргу заявниці щодо несправедливого розгляду її справи, в якій оскаржувалось не призначення її на посаду судді

Ірина Кушнір,

менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду»

25 листопада 2024 ЄСПЛ надіслав Уряду скаргу Valeriya Valeriyivna ANANKO (application no. 51769/20). У 2012 році заявниця подала заяву на посаду судді. Вона пройшла всі необхідні процедури і була внесена до реєстру успішних кандидатів.

26 травня 2016 року ВРЮ внесла Президентові подання про призначення заявниці, а також інших кандидатів на посаду судді місцевого суду безстроково строком на п'ять років (це подання було отримано Президентом 4 серпня 2016 року).

У серпні-вересні 2016 року Президент призначив більшість осіб, зазначених у поданні ВРЮ від 26 травня 2016 року, але НЕ заявницю.

30 вересня 2016 року набуло чинності нове законодавство, відповідно до якого Президент втратив повноваження призначати суддів на перший п'ятирічний строк. Відповідно до законодавчих змін, матеріали справ, подані ВРЮ до 30 вересня 2016 року, але не розглянуті Президентом, мали бути передані до новоствореної ВРП; були запроваджені нові принципи та механізми у процедурі добору суддів, які мали бути призначені Президентом за поданням нової ВРП безстроково.

Як вбачається з наявних документів, заявниця мала пройти новий конкурс на посаду судді за новою процедурою.

25 липня 2017 року заявниця оскаржила вибіркові призначення Президентом у судах. Національні суди повністю відмовили заявниці у задоволенні позову. За позицією судів Президент не дотримався тридцятиденного строку для призначення заявниці на посаду судді, передбаченого чинним на той час національним законодавством, але не знайшов ознак протиправності в його бездіяльності з огляду на триваючу повномасштабну судову реформу та той факт, що Президент отримав подання від ВРЮ щодо більш ніж 300 осіб, а його адміністрація не встигла розглянути всі матеріали справ до 30 вересня 2016 року.

Деякі судді ВС доклали до остаточного рішення суду свою окрему думку, в якій зазначили, що Президент незаконно обмежив право заявниці на доступ до суддівської професії.

Заявниця стверджує, що ВС не надав належного обґрунтування у рішенні, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Питання, які порушив ЄСПЛ перед сторонами:

Чи було порушено право заявниці на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції? Зокрема, чи мало місце порушення права заявниці на вмотивоване судове рішення (див. рішення у справах «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року; « Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), № 22750/02, пп. 42-47, від 15 листопада 2007 року; та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), №. 5231/04, §§ 18 і 19, 7 жовтня 2010 року)?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.