Андрій Подосінов,
адвокат, спеціально для «Судово-юридичної газети»
Я здійснював представництво позивача (судді) у справі №9901/198/20 та спільно із групою колег змогли довести у Великій Палаті Верховного Суду очевидні речі.
Ми довели, що законодавство до 30.12.2023 не передбачало участі пленарного складу ВККС у процедурі оцінювання.
Положення пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ до 30.12.2023 містило єдиний суб’єкт оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – колегія ВККС.
Цей суб’єкт здійснює оцінювання безвідносно до наявності негативного висновку ГРД, а приписи ст. 88 цього закону до вказаної процедури не застосовувалися.
Впевнений, що із постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №9901/198/20 вже всі встигли ознайомитися.
В інформаційному просторі з’явилася критика цієї позиції від ГРД та громадян, що називають себе голосом суспільства та одержують багатомільйонні гранти на процедуру оцінювання, а також реакція анонімних телеграм каналів.
Перші називають законне рішення Верховного Суду «критичним знаком», який позбавляє активістів верховенства права, а другі – закликають Верховний Суд та ВРП надати власний коментар, а ГРД закликає не виконувати судові рішення Верховного Суду (адже не буде верховенства права).
Однією із основних засад судочинства є змагальність сторін.
З метою прозорості та інформування професійного суспільства про перебіг справи у Великій Палаті, аргументи та доводи сторін, я (з дозволу клієнта) публікую копії заяв по суті, що були подані до Великої Палати.
Сторона позивача, крім апеляційної скарги, подала 11 інших заяв та пояснень, а сторона відповідача – 2 (відзив на апеляційну скаргу та пояснення щодо власного Регламенту).
Із змісту долучених документів кожен може впевнитися, що команда позивача була на дві голови вища за відповідача.
Виникає логічне питання: чому за цих умов Суд мав ухвалити інше рішення?
«Борітесь – поборете, вам Бог помагає» говорив Тарас Шевченко, і ці правовідносини показали, що судді за 5 років змогли довести незаконність участі пленарного складу у процедурі оцінювання, переконавши Велику Палату у необхідності відступити від своєї попередньої позиції.
Питання конституційності змін, внесених Законом №3511 до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VІІІ, викликає великі питання, адже мова йде про дискримінацію суддів (частину оцінюють по одній процедурі, а решту – по іншій) та порушення суддівської незалежності (підхід ухвалення пленарним складом рішень дозволяє звільнити суддю у разі, коли третина складу утрималася від голосування).
Боротьба за законність та конституційність триває….
Ваш, Андрій Подосінов.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.