Депутат Антоніна Славицька: е-декларування: тонкощі воєнного стану

Антоніна Славицька

народний депутат України, кандидат юридичних наук

«Українці вимагають повернути обов’язкове електронне декларування» – із таким заголовком виходить публікація на одному з новостійних сайтів. Та чи дійсно українці вимагають і потребують зараз саме цього? Правда в тому, що на сайті президента була розміщена петиція щодо відновлення декларування статків посадовців та депутатів. І що за 4 дні ця петиція набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Так, це факт. Проте невідомо, чи дійсно таке звернення до гаранта Конституції було правдивим vox populi?

Річ у тім, що і у влади, і у Національного агентства з питань запобігання корупції можуть бути власні резони для відновлення е-декларування, прикро лише те, що такі резони прикриті буцімто наполегливою вимогою народу.

Можливо, е-декларування й справді пора повертати. Єдине, чого не варто робити в будь-якому випадку – це грати у негідні ігри із власними громадянами. Тим паче, коли йдеться про справді важливі речі.

Пригоди закону про е-декларування

Свого часу закон, який передбачав запровадження електронних декларацій, був однією з вимог надання нашій державі безвізового режиму з Європейським союзом. Закон було ухвалено ще у 2016-му, і, згідно із ним, чиновники, депутати, прокурори та судді щороку зобов’язані розповідати про власні доходи та витрати, а також про істотні зміни у фінансовому стані (продаж або купівлю майна, здійснення іншого видатку тощо) і про майновий стан пов’язаних осіб, зокрема, родичів.

Всі ці дані декларанти мають спрямовувати на сервери НАЗК – таким є загальний задум. Щоправда, у 2020 році Конституційний Суд визнав неконституційним окремі положення закону про запобігання корупції, і електронне декларування поставили на паузу. Проте вже наприкінці 2020 року воно було відновлено, а у 2021 році було повернуто і кримінальну відповідальність за не подання декларацій. Все повернулося на кола свої.

Але потім почалася «велика війна», тобто повномасштабне вторгнення Росії, і 8 березня 2022 року Верховна Рада зробила необов’язковим подання електронних декларацій на час воєнного стану. Тоді це рішення пояснювали необхідністю створити механізми захисту інтересів «суб’єктів подання звітності» в умовах російської агресії. Іншими словами, існувало побоювання, що дані з реєстру декларацій будуть використані Росією для знищення майна парламентарів та чиновників та, власне, їх самих.

Наразі війна не закінчилася, і дата нашої перемоги не відома навіть приблизно, але влада вже робить активні спроби відновити електронне декларування. Що ж сталося?

Повернути все, як було

У серпні 2022-го, коли не минуло й пів року з моменту ухвалення положень про необов’язковість подачі декларацій, монобільшість зробила перший крок до повернення електронного декларування. Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зареєстрував у парламенті законопроєкт, який передбачає його повернення. Мова йде про законопроєкт №8071.

«Після початку широкомасштабної військової агресії проти України до закону «Про запобігання корупції» та декількох інших законів було внесено зміни стосовно заходів фінансового контролю та здійснення спеціальних перевірок в умовах воєнного стану. Разом з тим, незважаючи на те, що у рішенні Єврокомісії не вказано чіткого дедлайну Україні щодо виконання вимог, зокрема, у сфері боротьби з корупцією, слід мати на увазі, що вже наприкінці поточного року (мова про 2022 рік – Авт.) Україна має звітувати про їх виконання чи невиконання, і від того, які заходи вживаються державою для боротьби з корупцією, буде залежати успішність переходу на наступний етап євроінтеграції – перевірку розділів політик ЄС, аби визначити, наскільки добре Україна підготовлена до членства. З метою виконання однієї з основних вимог Європейського Союзу – посилення заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, розроблено зазначений проект закону», – сказано у пояснювальній записці до документу.

Іншими словами, очільник президентської політсили побоюється, що Україну покарають за невиконання взятих перед Євросоюзом зобов’язань, і це навіть не дивлячись на стан війни, в якому наша держава де-факто перебуває зараз.

Чи дійсно західні партнери вимагають від України поновлення е-декларування?

Ймовірно, що так. 10 лютого посли країн «Групи семи» в Україні закликали Верховну Раду відновити електронне декларування, яке було призупинене з початком війни. Про це йдеться у спільній відозві амбасадорів G7.

«Ефективні антикорупційні механізми є ключовими для стійкості України під час війни та в період післявоєнної відбудови», – сказано у повідомленні. Там також додано про те, що «посли G7 сподіваються на швидке відновлення українським парламентом системи електронного декларування. Це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади».

Отож, Україна фактично має імператив відносно того, що їй належить робити. Але із законопроєктом Арахамії справи тим часом не надто добрі. По документу, який був зареєстрований ще у вересні, досі непомітно суттєвих рухів. Хоча перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко і наголошує, що триває робочий процес повернення електронного декларування.

За словами першого віце-спікера, зміст проєкту наразі напрацьовується, і в ньому необхідно передбачити механізми захисту. «Щодо термінів ми розуміємо, що вся система налаштована все-таки на 1 квітня, тому ми будемо працювати над тим, щоб до 1 квітня це (електронне декларування) вступило в силу», – говорить Корнієнко.

І все таки зараз не зрозуміло, коли проєкт потрапить до сесійної зали. Голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна нагадує, що вона пропонувала внести законопроєкт на розгляд сесійної зали на засіданні погоджувальних рад, однак більшість депутатів не підтримали таку ініціативу.

«Це обговорювалося і на погоджувальній раді, але не всі колеги готові були підтримати законопроект. Я переконана, що декларування можна і треба повертати вже, за виключенням військових і осіб на окупованих територіях. Станом на зараз тривають консультації щодо цього законопроекту. Тим часом, ми разом із НАЗК працюємо над тим, щоб зробити заповнення декларації зручнішим: інтегрувати дані із державних реєстрів у форму декларації. Частину кроків у цьому напрямку НАЗК вже зробило», – каже вона.

За словами Радіної, каменем спотикання на сьогодні є такі моменти. Чи можна вимагати декларування майна, котре: 1) було пошкоджене, 2) перебуває на окупованих територіях, 3) на яке втрачені правовстановлюючі документи. Ці питання поки що залишаються відкритими.

Роль НАЗК

Зацікавленість влади у поверненні е-декларування є очевидною. Але не лише з тієї причини, що такою є вимога (проговорена вголос послами G7) наших партнерів та союзників. Владі також важливо триматися осторонь тих скандалів з майном високопосадовців, які актуалізувалися останнім часом. Чи то пак засвідчувати свою неупередженість та готовність піддавати перевіркам всіх і вся.

При цьому свій власний інтерес має і НАЗК. Агентство повинно відповісти на просте запитання, яке рано чи пізно обов’язково постане: заради чого воно існує та «проїдає» бюджетні гроші, якщо перевіряти нічого, а декларації відсутні?

Станом на зараз в НАЗК заявляють, що законопроєкт про відновлення електронного декларування, який і досі перебуває на розгляді у парламенті, враховує особливості умов воєнного стану. «Багато декларантів втратили майно чи документи. Тому ми передбачили в законопроєкті, що декларант звільняється від відповідальності за  невнесення інформації в декларацію, якщо це обумовлено воєнним станом», – говорить керівник управління проведення повних перевірок НАЗК Андрій Пасічник.

Пасічник додає, що навесні минулого року відтермінування подання декларацій стало обґрунтованим кроком, оскільки на початку повномасштабного вторгнення неможливо було це зробити якісно та вчасно. Тоді, мовляв, НАЗК саме виступило одним із ініціаторів відстрочки декларування. Але зараз ситуація змінилася, вважає він.

Одначе щодо докорінних змін в країні і в тій ситуації, в якій опиняються потенційні декларанти, з Пасічником можна сперечатися. А якщо й не сперечатися, а ухвалювати закон, то в ньому все таки важливо врахувати, зокрема, й перманентну відсутність електрики, яка завадить роботі з е-деклараціями. Законопроєкт №8071 його автори готували у вересні, а з першими блекаутами ми стикнулися у жовтні.

Полегшити життя суб’єктам декларування можна й у інший спосіб. Зокрема, увільнивши їх від внесення у декларацію користування закордонною нерухомістю, якщо зараз в об’єктах такої нерухомості перебувають неповнолітні діти декларанта, переміщені у безпечні місця через війну. Та й загалом за попередній до воєнного 2021 рік можна було б забути, розпочинаючи декларування з щонайменше  попереднього року.

Напевно, мої пропозиції здаватимуться комусь надмірними, проте ситуація складається двояка. Прозорість і підзвітність посадовців, безперечно, має бути. Але війна не закінчена, як би не пришвидшувала події монобільшість. Перемога настане на полі бою, а не тоді, коли депутати президентської фракції напишуть черговий законопроєкт. Такою є реальність, подобається вона комусь або ні.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.