Здійснення кримінального провадження та воєнний стан: які виклики стоять перед судами України

20 травня 2022 року відбулася онлайн-конференція «Особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: матеріальний та процесуальний аспекти» за участю керівництва Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та голів, заступників голів, секретарів і суддів судових палат з розгляду кримінальних справ апеляційних судів. Про це повідомляє пресслужба ВС.

У вступному слові голова ККС ВС Станіслав Кравченко зазначив, що з перших днів повномасштабного російського вторгнення деякі території України опинилися під контролем загарбників та в зоні активних бойових дій. Але навіть в умовах воєнного стану, як передбачає Конституція України, суди повинні виконувати важливу функцію щодо здійснення правосуддя.

«У перші дні вторгнення ми зіткнулися з викликами, з якими ніколи раніше не стикалися, а якщо стикалися, то частково. Поряд із тими кримінальними провадженнями, які ми розглядали десятиліттями, з’явилася велика кількість таких явищ, як державна зрада, колабораційна діяльність, мародерство, насильство над населенням», – сказав голова ККС ВС.

За його словами, реагуючи на виклики, які виникли під час воєнного стану, Верховна Рада внесла низку змін як до КПК України, так і до КК України (за березень – квітень 2022 року прийнято 16 законів, якими внесено зміни до матеріального та процесуального законодавства).

Зокрема, зазнала змін ст. 615 КПК України щодо особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану, а розд. IХ-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» було доповнено статтями про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану (ст. 615-1) та щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміни запобіжного заходу з інших підстав (ст. 616).

Крім того, було встановлено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, за незаконне використання гуманітарної допомоги, посилено відповідальність – за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану, за мародерство тощо.

«Наразі Касаційний кримінальний суд повернуся до роботи у звичайному режимі, наскільки це можливо, та переглядає кримінальні провадження в касаційному порядку. Судові засідання проводяться, а в тому разі, коли не вдається повідомити учасників, забезпечити їх явку, розгляд провадження відкладається. Не менш важливою є функція Верховного Суду щодо забезпечення єдності судової практики. Це питання було непростим, а нині воно ще більше загострилося. Адже з огляду на всі зміни, які відбулися останнім часом, у суддів виникають питання щодо застосування окремих новел матеріального та процесуального права», – наголосив Станіслав Кравченко.

Джерело фото: supreme.court.gov.ua

Заступник голови ККС ВС, секретар Другої судової палати Валентина Щепоткіна звернула увагу на те, що ст. 7 КПК України, яка стосується загальних засад кримінального провадження, була доповнена ч. 3, в якій передбачено: зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених у розд. IX-1 КПК України.

Про ці особливості й розповіла Валентина Щепоткіна. Так, вона детально проаналізувала аспекти застосування норм ст. 615 КПК України. Зокрема, акцентувала на питаннях про можливість проведення окремих процесуальних і слідчих дій прокурором у випадку, коли слідчий суддя не може здійснити ці повноваження, які визначені КПК України, в загальному порядку, а також особливості оскарження таких дій прокурора; про наслідки допустимості доказів з урахуванням зміни процесуального статусу особи, на період дії воєнного часу та визначених обставин, про направлення кримінальних проваджень у конкретні суди та визначення підсудності в умовах воєнного стану.

Також учасники онлайн-зустрічі обговорили питання про проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи без залучення понятих; щодо зупинення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні; про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК України порядку; щодо строків вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру в умовах воєнного стану; щодо використання показань підозрюваного, свідка, потерпілого, отриманих під час допиту, як доказів у суді; щодо зупинення судового провадження, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та ін.

До того ж під час заходу мова йшла про важливі питання щодо повідомлення учасників про розгляд кримінального провадження (і в тих випадках, коли адреси їх проживання в Україні відомі, але вони перебувають за кордоном), забезпечення явки учасників (зокрема, конвоювання обвинувачених), проведення відеоконференцзв’язку, дотримання права на захист.

Секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк зазначила, що за період дії воєнного стану законодавець 12 разів вніс зміни до КК України. Доповідачка розповіла про злочини проти основ національної безпеки України, звернувши увагу на зміни до ст. 111 КК України. Наталія Антонюк детально проаналізувала нову статтю КК України – ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», зауваживши, що ця стаття має складну конструкцію – складається з восьми частин, сім із яких є самостійними складами злочину. Частини цієї статті розміщені за градацією суспільно небезпечного діяння: починаючи від кримінальних проступків і завершуючи особливо тяжким злочином.

Доповідачка розповіла про розмежування складів злочинів, особливості кваліфікації діянь осіб за колабораційну діяльність (ст. 111-1 КК України), пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК України), несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 114-2 КК України).

Наталія Антонюк акцентувала на питанні щодо кваліфікації крадіжки, грабежу, розбою в умовах воєнного стану (ст. 185–187 КК України), мародерства (ст. 432 КК України) та ч. 2 ст. 433 КК України (насильство над населенням у районі воєнних дій). Вона звернула увагу, що така кваліфікуюча ознака, як вчинення крадіжки, грабежу, розбою в умовах воєнного стану має місце в разі вчинення відповідного посягання на всій території, на якій введено воєнний стан.

Секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов розповів про застосування окремих норм КК України, зокрема, ч. 2 ст. 436-2 КК України (виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали цю збройну агресію) щодо кваліфікації дій особи, яка в соціальній мережі вподобала ряд таких публікацій, і чи можна такі дії вважати поширенням таких матеріалів.

Під час онлайн-конференції судді ККС ВС відповіли на запитання представників апеляційних судів та домовилися про наступну зустріч, зазначивши, що за результатами заходу буде підготовлено відповідний документ для суддів.

Також «Судово-юридична газета» писала, що ​​здійснюючи судочинство в умовах воєнного стану, судді повинні вміти пристосовувати чинне законодавство, — судді КЦС ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.