«Укрспирт» та приватні компанії «використали» суди у власних інтересах: хто буде відповідати?

18:19, 12 февраля 2021
«Укрспирт» у тісній співпраці з приватною фірмою віддали державні кошти «не тому» кредитору.
«Укрспирт» та приватні компанії «використали» суди у власних інтересах: хто буде відповідати?
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Дилема too big to fail (TBTF, «занадто крутий, щоб збанкрутіти») не є виключною проблемою американської фінансової системи. Відома вона і в Україні. Хоча, ніде правди діти, у нас більш відомим є інший вислів – «борги платять лише боягузи», що в наших реаліях, через окремі нюанси законодавства, судової системи та правозастосовчої практики, набуває аж занадто химерних обрисів. Бо за кордоном лише подивуються із запитання, чи можна зробити так, аби кредит віддали не тому, хто позичив гроші, а зовсім іншим людям, або просто звернуться до правоохоронних органів. А от чиновники з ДП «Укрспирт», як зазначає Незалежне бюро журналістських розслідувань (НБЖР), здається, вже навчились втілювати в реальність цей незвичний механізм «повернення боргів не тим, кому слід» в очевидній співпраці з колишніми «кураторами» спиртової галузі (йдеться про афілійовані в тій чи іншій мірі компанії). При цьому, чи не вперше у судових суперечках, що тривають уже більше 8 років, головну скрипку відіграють зовсім не судді, які, як зазначає НБЖР, радше виступають фоном для прикриття оборудок «вправних» бізнесменів, і зовсім зрідка – інструментом для досягнення певних цілей.

Сама історія досить давня, і вже була об’єктом журналістських розслідувань і «Наших грошей», і «Радіо свобода», та крапку в ній все ще складно поставити через ряд причин, про які й піде мова нижче.

Почалось усе 27 грудня 2013 року, коли «ДельтаБанк» видав державному «Укрспирту» кредит в 54 млн грн під 24% річних. Проте, уже серпні 2014-го року банк, у якого на той час вже почалися серйозні проблеми, почав достроково повертати цей кредит через суд, посилаючись на те, що «спиртовики» не сплачують відсотки.

30 вересня 2014 року банкіри отримують рішення Господарського суду Київської області у справі 911/3411/14, за якою мають стягнути з «Укрспирту» 54 156 500,00 грн заборгованості за кредитом, 2 198 902,26 грн заборгованості за процентами, 32 652,19 грн пені, 390 000,00 грн штрафу, а також 73 080,00 грн судового збору. Проте ключове слово тут -«мають». І справа навіть не втому, що 19 листопада 2014 року постановою Київського апеляційного господарського суду було зменшено суму штрафних санкцій (основна частина боргу залишена без змін), а в тому, що в ДП «Укрспирт» й не думали виконувати відповідні накази господарського суду), активно задіюючи усі можливі схеми, зазначає НБЖР.

Тим більше, що справи банку у 2014 році погіршились настільки, що 30 жовтня його віднесли до категорії проблемних. Тож «Укрспирт» ще встиг у грудні виплатити невеликий шматок боргу у 4,4 млн грн, але більше не зміг, або вже «було не вигідно».

Паралельно, внаслідок цілого ряду сумнівних операцій право вимоги за проблемним кредитом опиняється у фірми, яку за аналогічних обставин у ЗМІ як правило називають «прокладка» або «одноденка». Йдеться, як зазначає НБЖР, про ТОВ «Правнича консалтингова компанія»(далі – «ПКГ»), - підприємство, що було створено за рік до згаданих подій, і за всі ці роки жодного разу не «засвітилось» в судових спорах, окрім згаданого кейсу з ДП «Укрспирт». Навіть розширений пошук по базі Youcontrol не надає жодних відомостей про це підприємство, окрім загальних. При цьому, маючи не надто вражаючий статутний капітал у 1100 грн, ТОВ «ПКГ» все одно якимось чином примудряється перекупити борги на півсотні мільйонів грн. Натомість навіть власного сайту чи профайлу у соцмережах «правнича група» не мала, й, здається, створювати не збирається. Чого власне вартий навіть офіційний контактний телефон цього «потужного» гравця на ринку фінансових послуг, що складається лише з декількох цифр: «Телефони: +3310926». Як видно, це й не Київ, й не Україна, й взагалі невідомо чий контакт.

От і виходить, що з одного боку є судове рішення, що набрало законної сили, а з іншого – якась компанія одноденка. Тим не менш, ТОВ «ПКГ» відразу розпочало активну діяльність із заміни сторони у виконавчому провадженні по вже згаданому вище рішенню у справі 911/3411/14, а незабаром ця ж «Правнича консалтингова група» передала ще одній компанії – ТОВ «ФК «Аккорд» – право вимоги з «Укрспирту» ще не нарахованих процентів і неустойок. Річ у тому, що нараховувати проценти може лише банк або фінансова установа, а «Аккорд» зареєстрований саме так як треба. Навіщо фінансова компанія дозволила себе втягнути у таку сумнівну оборудку, то вже інше питання. Яке, можливо, колись і буде досліджене тим самим НАБУ, бо, як зазначає НБЖР, тут, можливо, присутній зговір між приватними компаніями та ДП «Укрспирт» про виведення державних коштів у незаконний спосіб.

В будь-якому випадку, вже у березні 2015 року ТОВ «ПКГ» подає заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі про стягнення 56 млн боргу з ДП «Укрспирт», а ФК «Аккорд» готується стягувати з «Укрспирту» 10,49 млн грн боргу за процентами за період з 28.07.2014 по 30.04.2015, а також 994 тис. грн – за травень 2015 року. Загалом за кредитним договором, який «Укрспирт» взяв у «Дельта Банку», разом з відсотками і штрафами набігло 94,47 млн грн.

Однак це був лише початок історії.

Перші декілька місяців ДП «Укрспирт» активно заперечував як проти заміни сторони виконавчого провадження (з посиланням на незаконність договору відступлення), так і проти дій державного виконавця при виконанні рішення. Навіть подавалась апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Київської області від 17 березня 2015 року, в якій йшлося про заміну стягувача з АТ «Дельта Банк» на ТОВ «Правнича консалтингова група». Про абсолютну правову неприйнятність подій, що розгорталися із заміною сторони виконавчого провадження, свідчить й лист самого ДП «Укрспирт» від 9 квітня 2015 року до Уповноваженої особи ФГВФО, в якому вказано  на факт нікчемності договорів відступлення права вимоги від 12.09.2014 року (на користь підприємства, якому першому «відступили» право вимоги за кредитом) та від 12.02.2015 року (вже відступлення кредиту на користь ТОВ «ПКГ»). Та проходить небагато часу, і «Укрспирт» кардинально змінює свою поведінку, як зазначає НБЖР, повністю «підігруючи», в тому числі і процесуально, на користь нового «кредитора». І далі виконання рішення господарського суду пішло легко і швидко, а вже 22.06.2015 року постановою державного виконавця виконавче провадження закривається у зв’язку з виконанням рішення суду. Цікавий факт: як зазначає НБЖР, в подальшому стало відомо, що навіть матеріали виконавчого провадження були в терміновому порядку знищені, очевидно для приховування дійсних напрямів сплати грошових коштів та механізму їх сплати.

Такий поспіх не в останню чергу був викликаний тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який, за великим рахунком, власне і мав розпорядитись цими коштами в цілях погашення вимог вкладників банку, як те належить за законом, почав власне дослідження обставин незаконного виведення права вимоги по кредиту «Укрспирту».

Зокрема, 11.03.2015 р. була створена комісія з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про перевірку правочинів (договорів) в ПАТ «Дельта Банк» № 67. В результаті 17.07.2015 р. при здійсненні комісією перевірки договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 р. було встановлено, що останній є нікчемним (відповідне рішення комісії оформлене протоколом № 21 від 17.07.2015 р.). Більше того, 22 липня 2015 року АТ «Дельта Банк» повідомив ДП „Укрспирт" листом за вих. № 5492 про нікчемність правочину від 12 вересня 2014 року, але «зацікавленим» сторонам вже було пізно відмовлятись від своїх намірів.

Тому, одразу після стягнення основної суми боргу, ТОВ «ПКГ» розпочало й формальні процеси стягнення додаткових сум з ДП «Укрспирту», і останній знову ж таки навіть «не пручався», виказуючи досить дивну поблажливість з боку державного підприємства, над яким нависла тінь банкрутства.

Хронологія подальшої «віддачі» державних коштів виглядала так:

1) Справа №911/2111/15 за позовом ТОВ «Правнича Консалтингова Група». 05.08.2015 – рішення Господарського суду Київської області про відмову у задоволенні позовних вимог. 26.10.2015 – постанова Київського апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог на суму 1,3 млн грн 3% річних, 23,5 млн грн інфляційних втрат, 72 тис. грн судового збору. 23.11.2015 – з ДП «Укрспирт» стягнуто у виконавчому провадженні на суму майже 25 млн грн, жодних дій щодо оскарження не вчинено.

2) Справа №911/2115/15 за позовом ТОВ «ФК «Аккорд». 20.07.2015 – рішення Господарського суду Київської області про задоволення позову, стягнення 10,4 млн грн. 26.10.2015 – постанова Київського апеляційного ГС про залишення без змін рішення першої інстанції. 23.11.2015 – з ДП «Укрспирт» стягнуто у виконавчому провадженні понад 10 мільйонів гривень, жодних дій щодо оскарження не вчинено.

3) Справа №911/2429/15 за позовом ТОВ «ФК «Аккорд». 21.07.2015 – рішенням Господарського суду Київської області задоволено позов на суму 993 тис. грн. 16.12.2015 – постанова Київського апеляційного ГС про залишення без змін рішення суду першої інстанції. 14.01.2016 – ДП «Укрспирт» здійснено погашення на ТОВ «ФК «Аккорд» на суму 1 млн грн.

Тобто фактично миттєво ДП «Укрспирт» здійснив погашення багатомільйонної та ще зовсім недавно дуже спірної, за логікою самого ДП, заборгованості. Причому, як зазначає НБЖР, на користь незаконних кредиторів. Чому незаконних? Та тому, що ще в кінці 2016 року Вищим господарським судом України всі ці судові рішення (у справах № 911/2111/15, № 911/2115/15, № 911/2429/15) було скасовано, зокрема з тих підстав, що суди не врахували незаконність відступлення кредиту, а також не дослідили як слід питання знаходження права вимоги у заставі НБУ. Попри це, з метою приховування обставин незаконного виведення коштів, ДП «Укрспирт» під час нового розгляду справи робить практично безпрецедентний для державних підприємств крок – підписує з ТОВ «ПКГ» мирову угоду про відсутність будь-яких претензій. Хоча фактично обов’язком «Укрспирту» було здійснити поворот виконання рішень, які скасовані, та повернути гроші до держави. Або хоча б до кредитора, в якого цей борг досі обліковувався, – тобто ПАТ «Дельта Банк» під управлінням ФГВФО. Проте за жодним з наведених вище скасованих рішень «Укрспирт» процедуру повороту виконання не здійснив, просто розігравши з потрібними компаніями «міжсобойчик», на думку журналістів НБЖР, з відверто кримінальним підтекстом.

До речі, за інформацією з джерел, наближених до «Укрспирту», НБЖР стало відомо, що кураторство ДП «Укрспирт» у той період пов’язують з прізвищем народного депутата ВРУ від Народного фронту. Саме зі зміною на межі 2015-2016 рр. сфер впливу, як зазначає НБЖР, може бути пов’язана «лояльність» та необхідність здійснення відповідних платежів з метою виведення коштів з державного підприємства на пов’язані компанії. Тим більше, що за неперевіреними даними, ТОВ «ПКГ» також була підконтрольна саме цьому ж депутату.

А що ж ФГВФО? Як не дивно, Фонд не здавався і продовжував активну боротьбу в судах проти такої «нецільової» правової поведінки державного підприємства.

Питання незаконності виведення кредиту «Укрспирту» було доведено до логічного завершення. Так, 27.11.2018 постановою Верховного Суду було остаточно визнано недійсним договір про найперше відступлення права вимоги від 12.09.2014, що автоматично нівелює усі подальші «схеми» з виведення коштів з «Укрспирту». Більше того, це фактично дозволяє говорити про те, що «Укрспирт» сплатив грошові кошти недійсному кредитору, а вивів кошти на комерційні підприємства без жодних належних правових підстав. Отримавши рішення Верховного Суду про недійсність договору відступлення, на відкритих торгах (аукціоні), оформлених протоколом № UKR-2019-03 від 14.08.2019 р., Фонд продав вимоги щодо «Укрспирту» ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» за суму у 34 млн грн (договір №1962/К від 26.09.2019).

Станом на сьогоднішній день саме ТОВ «ФК «Геліос» є єдиним законним кредитором ДП «Укрспирт» по кредитному договору ВКЛ-2007072/1. І зрозуміло, що ТОВ «ФК «Геліос» було справедливо розпочато (справа №911/1796/20, що наразі призначена до розгляду у Північному апеляційному господарському суді) стягнення грошових коштів, які не отримав у свій час банк як належний кредитор, тобто фактично всю суму кредиту та інші платежі (проценти, штрафи, пені). Однак ДП «Укрспирту» такий поворот подій аж ніяк не сподобався, бо уже все давно «було вирішено», і у всіх судових процесах державне підприємство раптом починає заперечувати існування боргу, прикриваючись сплатою на ТОВ «ПКГ». Хоча цілком зрозуміло, що оскільки судові рішення №911/2111/15, №911/2115/15, №911/2429/15 були скасовані у встановленому законодавством порядку, то «Укрспирт» просто має вимагати від відповідних стягувачів (позивачів) повернення назад безпідставно отриманих грошових коштів.

Однак наразі в ДП навіть заперечують проти сум штрафів та процентів (чого, до речі, підприємство не намагалося робити у судових спорах з ТОВ «ФК «Аккорд»). Очевидно, зазначає НБЖР, що така тактика затягування обрана у зв’язку з тим, що на сьогодні єдині активи ДП «Укрспирт» активно розпродуються в межах програми приватизації спиртової галузі, після чого погасити вимоги по кредиту просто не буде з чого. І власне тепер вже суддям ПАГС потрібно не просто розібратись в цій ситуації, а й підтвердити свою незалежність, щоб ділки від «спиртового бізнесу» не прикривали свої «схемні» дії потрібними судовими рішеннями, й відмахувались від тих, які їм не цікаві.

Джерело: НБЖР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Клименко
    Оксана Клименко
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Олена Кондратюк
    Олена Кондратюк
    заступник голови Верховної Ради України
  • Олена Горбань
    Олена Горбань
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Лариса Бабайлова
    Лариса Бабайлова
    суддя Деснянського районного суду міста Києва