Возросла долговая нагрузка и налоговый долг — Счетная палата проанализировала выполнение Госбюджета-2024

Глава Счетной палаты Ольга Пищанская сообщила, что были утверждены результаты анализа годового отчета о выполнении Закона Украины о Госбюджете-2024.

По ее словам, были выявлены как положительные тенденции, так и ряд обстоятельств, требующих значительного внимания со стороны Правительства и как можно более быстрого реагирования.

Итак, положительные тенденции:

• от приватизации в госбюджет поступило в целом 9,9 млрд грн, в основном за счет продажи двух крупных объектов: гостиницы «Украина» и АО «ОГХК»;
• от международных партнеров в 2024 году Украина получила 1,7 трлн грн, что больше, чем в прошлом году;
• международные резервы Украины выросли до рекордных 43,8 млрд долларов США.

Далее — о рисках:

• из-за отклонения фактических макропоказателей от прогнозных государство недополучило 65,5 млрд грн доходов;
• долговая нагрузка возросла: государственный и гарантированный государством долг в конце года достиг 91 % ВВП;
• налоговый долг вырос на 29 %;
• дебиторская задолженность Минобороны увеличилась до 294 млрд грн;
• из фонда ликвидации последствий вооруженной агрессии расходы проведены на 21,7 % меньше запланированного, в итоге имеем остаток в 7,6 млрд гривен.

«Мы предоставили Кабинету Министров ряд рекомендаций для устранения выявленных проблем и рисков, в частности — по сокращению задолженности и принятию новой стратегии управления государственным долгом», — сказала она.

НАДХОДЖЕННЯ

План доходів державного бюджету у 2024 році було перевиконано на 373 млрд грн (13,5 %). Порівняно з 2023 роком доходи державного бюджету зросли на 451 млрд грн (16,9 %):

– за рахунок економічних чинників – на 316 млрд грн;

– завдяки адміністративним чинникам – на 178 млрд гривень.

Аудиторами зафіксовано зростання заборгованості платників податків до державного бюджету на 29 %. Заборгованість платників податків продовжувала накопичуватися, зокрема, за умов скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Надходження від приватизації державного майна у 2,5 раза перевищили планові показники.

«9,9 млрд грн держава отримала від приватизації і це значною мірою завдяки продажу двох об’єктів великої приватизації: ДП «Готель «Україна» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Це перший випадок продажу великих підприємств з 2018 року. Щодо об’єктів малої приватизації ми також відзначили збільшення надходжень на 300 млн грн порівняно з 2023 роком», – зазначає Ольга Піщанська.

ВИДАТКИ

Видатки державного бюджету проведено в сумі 4,5 трлн грн, що на 2,8 % менше плану. Водночас це найвищий показник з 2020 року.

Порівняно з 2023 роком на 340 млрд грн (12,9 %) зросли видатки на заходи, пов’язані з безпекою й обороноздатністю держави, – до 2,1 трлн грн. насамперед для закупівлі товарів спеціального призначення. При цьому Урядом забезпечено дотримання вимог міжнародних партнерів щодо здійснення видатків на національну безпеку й оборону виключно з внутрішніх джерел.

«За 2024 рік дебіторська заборгованість за бюджетними програмами Міноборони зросла до 294 млрд гривень. Причини такої тенденції ми виявляємо під час аудитів, це – неналежне виконання умов договорів, зокрема щодо термінів постачання товарів оборонного призначення», – зазначає Ольга Піщанська.

Що стосується фонду ліквідації наслідків збройної агресії,у звітному періоді Уряд розподілив з нього 23,3 млрд грн (95 % його загального ресурсу). Використані кошти здебільшого на заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури та відновлення населених пунктів. При цьому видатків з цього фонду проведено на 6,3 млрд грн (21,7 %) менше плану, а залишок коштів фонду на кінець 2024 року становив 7,6 млрд гривень.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився до кінця 2024 року на чверть – до 6 трлн 981 млрд грн і становив 91 % ВВП. При цьому, за оцінкою Рахункової палати, здійснені у серпні 2024 року правочини з державним і гарантованим державою боргом сприяли зменшенню боргу на 216 млрд гривень. Витрати державного бюджету на погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу були на 85 млрд грн (9,2 %) менше планових.

Водночас Голова Рахункової палати підкреслила, що для підвищення стабільності та ефективності управління у цій сфері необхідно ухвалити Стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки.

За результатами аналізу виконання державного бюджету за 2024 рік Рахункова палата надала КМУ рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Зокрема:

– розробити план реформування податкового законодавства щодо впровадження єдиного підходу до надання податкових пільг;

– доручити Мінфіну разом з ДПС розробити план заходів щодо зменшення податкової заборгованості суб'єктів господарювання перед державним бюджетом;

– доручити головним розпорядникам вжити заходів щодо зменшення і недопущення зростання простроченої дебіторської заборгованості тощо.

Зауважимо, майже половина наданих Кабінету Міністрів України у 2024 році рекомендацій за результатами аналізу виконання бюджету за різні періоди реалізовані повністю. Завдяки цьому, зокрема:

– НСЗУ щокварталу здійснює моніторинг виконання бюджетної програми щодо реалізації програми медичних гарантій, що сприяло покращенню стану виконання програми;

– Мінфін відновив оприлюднення звіту про виконання програми управління державним боргом, чим забезпечено відновлення дотримання принципу публічності та прозорості;

– Урядом внесено на розгляд Верховної Ради України законопроект, що забезпечить відновлення у період дії воєнного стану подання респондентами статистичної та фінансової звітності, необхідної для виробництва якісної державної статистичної інформації тощо.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.