Що не зараховується до стажу роботи суддів судів загальної юрисдикції: постанова КАС ВС

До стажу роботи суддів судів загальної юрисдикції, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, не зараховується час роботи на посадах науковопедагогічних працівників.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/2067/19 за позовом особи до Волинського окружного адміністративного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України, про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку стажу роботи, який дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки та зобов’язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Указом Президента України від 24 жовтня 2008 року позивач призначений на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.

Постановою Верховної Ради України від 05 вересня 2013 року позивач обраний на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду безстроково.

До призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду позивач, згідно із записами у трудовій книжці, працював на посадах науковопедагогічних працівників та навчався в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (заклад вищої освіти IV рівня акредитації).

8 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою до виконуючого обов’язки голови Волинського окружного адміністративного суду, у якій просив здійснити перерахунок стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, зарахувавши до нього період роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (закладі вищої освіти IV рівня акредитації).

Листом від 13 червня 2019 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та проведення виплат, оскільки вказаний стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників та час навчання в аспірантурі міг би бути врахований за умови подальшого призначення на посаду державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти ІІІ і IV рівнів акредитації Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі – Закон № 1060-ХІІ; у редакції, чинній станом на час перебування позивача на посадах науково-педагогічних працівників) надавалися за змістом такі ж пільги, які були передбачені для суддів статтею 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ; у редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді).

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, рішення Рівненського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову особи відмовив.

ОЦІНКА СУДУ

Колегія суддів виходила з того, що Закон № 2862-ХІІ для суддів судів загальної юрисдикції передбачив такі пільги, як щомісячна надбавка за вислугу років та додаткова відпустка, за умови наявності відповідного стажу роботи, що дає право на їх одержання, до якого, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Отже, прямо випливає із норм закону, що до такого стажу роботи суддів зараховується стаж роботи інших працівників, яким законом також були передбачені дві пільги: надбавка за вислугу років та додаткова відпустка.

Водночас відповідно до Закону № 1060-ХІІдержава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу, але така пільга, як додаткова відпустка, не встановлена. Судова палата зауважила, що приписи Законів № 1060-ХІІ та № 2862-ХІІ не передбачають однакові пільги для суддів та для науково-педагогічних працівників, оскільки для суддів передбачено надбавку за вислугу років та додаткову відпустку, а для науково-педагогічних працівників – лише надбавку за вислугу років.

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, не зараховується час роботи на посадах науково-педагогічних працівників, оскільки нормами Законів № 1060-ХІІ та № 2862-ХІІ не передбачено однакові пільг для суддів та для науково-педагогічних працівників, а саме: щодо права на додаткову відпуску при наявності стажу роботи понад 10 років.

Відтак, Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку, що науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти ІІІ і IV рівнів акредитації Законом 1060-ХІІ надавалися за змістом такі ж пільги, які були передбачені для суддів статтею 44 Закону № 2862-ХІІ.

Раніше ВП ВС відступила від висновку про припинення договору поруки і сказала, коли він припиняється.

Також «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд вказав важливі аспекти у справах про визнання договорів недійсними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.