Захисник не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду кримінального провадження: ВС вказав, як діяти

Враховуючи, що захисник не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду кримінального провадження, а тому був позбавлений можливості висловити доводи на підтримання апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та виступити в судових дебатах, твердження, викладені в касаційній скарзі про порушення судом права обвинуваченого на захист, є обгрунтованими. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 149/1596/16-к.

Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 КПК віднесено до загальних засад кримінального провадження.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

У статті 20 КПК, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості дати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

На підставі положень ст. 48 КПК захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, останній уклав з адвокатом договір про надання послуг захисника у кримінальному процесі від 26 вересня 2017 року.

Відповідно до ухвали судді Вінницького апеляційного суду від 1 вересня 2020 року розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 березня 2017 року було призначено на 09:00 21 вересня 2020 року і відповідні повідомлення направлені сторонам 2 вересня того ж року. Дані про те, що захисник Паламарчук С. В. отримав зазначене повідомлення в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Разом із цим, у матеріалах провадження є довідка Укрпошти про причини повернення надісланого судом на адресу адвоката повідомлення з відбитком календарного штемпеля, датованим 11 вересня 2020 року, в якій відмічена причина повернення повідомлення - за закінченням строку зберігання (т. 4, а.п. 121-123).

З матеріалів кримінального провадження також видно, що клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання на іншу дату через його хворобу, про яке зазначено в касаційній скарзі, було направлено захисником на електронну адресу суду лише о 09:46 у день судового засідання (т. 4, а.п. 127-128), при тому, що за даними журналу судового засідання вказане засідання розпочалося о 9:00 (т. 4, а.п. 131, 132).

Доводи в касаційній скарзі з приводу нез'ясування судом апеляційної інстанції питання щодо повідомлення обвинуваченого про апеляційний розгляд не є слушними, оскільки спростовуються звукозаписом судового засідання, яким зафіксовано, що таке питання суд з'ясував.

Разом із цим, згідно з аудіозаписом судового засідання від 21 вересня 2020 року, який міститься на технічному носії фіксації судового провадження в суді апеляційної інстанції, суд не з'ясував причини неявки захисника у судове засідання. Заяви або клопотання захисника Паламарчука С. В. про розгляд справи апеляційним судом без його участі в матеріалах кримінального провадження також відсутні. Апеляційний розгляд відбувся без участі захисника.

Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Наведена норма процесуального закону зобов'язує суд апеляційної інстанції ретельно перевірити, чи були учасники провадження належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, а також з'ясувати причини їх неявки.

У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ наголосив на дотриманні принципу рівності сторін - одному зі складників справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Таким чином, незважаючи на відсутність підтвердження повідомлення захисника про розгляд провадження, апеляційний суд провів розгляд справи за відсутності захисника та обвинуваченого, що, зважаючи на конкретні обставини справи, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, коли суд може зменшити адвокатські витрати: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.