Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 873/148/20, в якій досліджував питання зменшення адвокатських витрат.
Обставини справи
Із наявних матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «А» на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом апеляційної скарги ТзОВ «А» на суму 7 800,00 грн додано до заяви про розподіл судових витрат такі документи: копію договору про надання правової допомоги; копію акту здачі-приймання виконаних робіт, примірник платіжного документа (платіжне доручення); копію виписки із ЄДРПОУ щодо Адвокатського бюро, копія рішення засновника Адвокатського бюро, копія наказу про виконання обов'язків керуючого Адвокатського бюро.
Вирішуючи, чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, Верховний Суд врахував, що як під час розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді, так і у Верховному Суді представництво інтересів ТзОВ здійснювалося тим самим адвокатським об'єднанням. При цьому, зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично дублював висновки суду Північного апеляційного суду, на яких також ґрунтувалися пояснення представника заявника в судовому засіданні, яке тривало 9 хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання.
На думку касаційного суду, за обставин даної справи зазначені окремо в акті здачі-приймання правової допомоги від 25.03.2021 № 4-03 послуги адвоката зі здійснення аналізу ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу, як і послуга аналізу судової практики Касаційного господарського суду Верховного Суду з предмета оскарження.
Отже, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ТзОВ «Н» витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 7 800,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже, їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.
Ураховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, Верховний Суд, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати ТзОВ «Н» на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції підлягають розподілу частково у сумі 5 000,00 грн, які належить стягнути з ТзОВ «А».
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС розповів про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.