За яких умов суд може ухвалити додаткове рішення

Додаткове судове рішення є невід’ємною складовою основного судового рішення та не може вирішувати питання, які не входили до предмета спору.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на ухвалу П’ятого апеляційного адміністративного суду у справі №1540/4122/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і зобов’язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду скасовано й ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області «Про звільнення ОСОБА_1». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеської області. Зобов’язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеської області нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі: 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій заявник просив вказати конкретну суму середнього заробітку, який підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою П’ятого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, щодо однієї із позовних вимог, із приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. В переліку позовних вимог заявлених позивачем до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області відсутня вимога про встановлення конкретної суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1. Крім того, оскільки на час ухвалення постанови дата фактичного поновлення позивача на посаді на підставі вказаної постанови була не відома, колегія суддів не могла вирішити питання про встановлення конкретної суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Разом із тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Додаткове судове рішення є невід’ємною складовою основного судового рішення. Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом. Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмета спору.

Відтак, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним і доводи скаржника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення. Водночас, не погоджуючись із відсутністю у постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідач міг звернутись із касаційною скаргою на зазначену постанову до суду касаційної інстанції. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Раніше Верховний Суд вказав на обов’язковість гарантування в Україні права на апеляційне оскарження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.