За відсутності належно проведеної процедури повідомлення про підозру особі, щодо якої має здійснюватися особливий порядок кримінального провадження, така особа статусу підозрюваної не набуває, а всі наступні етапи кримінального провадження стосовно неї вважаються такими, що відбулися з порушенням норм КПК. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 627/927/19.
Обставини справи. За вироком місцевого суду ОСОБА_1, депутата сільської ради, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Апеляційний суд вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Позиція ККС: судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.
Обґрунтування позиції ККС: на думку колегії суддів процедуру повідомлення про підозру відносно ОСОБА_1, депутата сільської ради, було здійснено з порушенням вимог ст. 481 КПК та без урахування положень ст. 480 КПК.
Із матеріалів кримінального провадження не вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_1, депутату сільської ради, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, здійснено повноважним прокурором. Прокурор місцевої прокуратури не зазначений серед прокурорів, повноважних повідомляти про підозру депутату місцевої ради за приписами ст. 481 КПК.
Правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_1 неуповноваженою на те особою є непритягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Тобто ОСОБА_1 не було притягнуто до кримінальної відповідальності, та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізацію) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.
Тому за відсутності належного повідомлення особи про підозру, необґрунтованим і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акта стосовно ОСОБА_1, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акта судовий розгляд у цьому провадженні, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок.
Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин, і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов’язків.
Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам статей 480, 481 КПК неповноважним на те суб’єктом є недотриманням належної правової процедури порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст. 2 цього Кодексу.
Отже, всі докази, зібрані в здійсненому всупереч установленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні з порушенням форми і змісту кримінального провадження, касаційний суд визнає недопустимими.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ухвали слідчих суддів, постановлені відповідно до статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню згідно з положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягають.
Також Верховний Суд висловив позицію щодо оскарження ухвал слідчих суддів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.