Верховний Суд висловив позицію щодо оскарження ухвал слідчих суддів

Відповідно до положень п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 686/6896/19.

Обставини справи

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області частково задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів.

Ухвалою судді Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваної на вказану ухвалу слідчого судді та повернуто апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі касатор вказував, що відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову у застосуванні такого заходу.

Висновок Верховного Суду

Так, Судді ВС нагадали, що згідно з приписами ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу.

ВС підкреслив, що суддя апеляційного суду, належним чином не перевіривши зміст скарги підозрюваної, наявні матеріали кримінального провадження та не надавши оцінки ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 4 ст. 399 КПК, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Проте колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно постановив рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишивши поза увагою ту обставину, що відповідно до положень п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу Хмельницького апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ухвали слідчих суддів, постановлені відповідно до статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню згідно з положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягають.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.