ВС вказав на важливі аспекти щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності

Звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) застосовується, незважаючи на невизнання нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення. Про згоду особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею може свідчити чітко сформульована нею вимога в апеляційній скарзі, а також окреме клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 455/229/17.

Обставини справи

За вироком місцевого суду ОСОБУ_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. На підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Також ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК, та виправдано. За ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без зміни.

Позиція ККС ВС

Апеляційний суд, залишаючи без задоволення клопотання засудженої щодо звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, вказав, що таке звільнення неможливе, оскільки засуджена вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, не визнала. Проте вказані висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на положеннях закону України про кримінальну відповідальність і є неправильним застосуванням ст. 49 КК.

У цьому кримінальному провадженні під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не звернув уваги на той факт, що суд першої інстанції не роз’яснив обвинуваченій право на звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК на підставі ст. 49 КК, у зв’язку з чим обвинувачена заявила свою вимогу про звільнення її від кримінальної відповідальності лише при апеляційному оскарженні.

Разом із тим така чітко сформульована вимога апеляційної скарги, а також окреме письмове клопотання про це однозначно вказували на наявність згоди обвинуваченої на таке звільнення до того, як обвинувальний вирок щодо неї набрав законної сили.

Більше того, твердження апеляційного суду про неможливість застосувати звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності через те, що обвинувачена не визнала своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, також не ґрунтується на вимогах закону. Дотримання умов, передбачених частинами 1–3 ст. 49 КК, є безумовною й обов’язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов’язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

Отже, на час розгляду апеляційним судом цього кримінального провадження існували як матеріальні, так і процесуальні підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. Однак всупереч положенням ст. 49 КК суд апеляційної інстанції не постановив такого рішення.

Раніше ККС ВС розповів, чи можна провести огляд найманого житла за згодою власника, але за відсутності згоди користувача.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.