ВС роз’яснив, хто має право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства

Право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства, яке є корпоративним правом, пов`язаним з діяльністю й управлінням справами товариства, виникає в акціонера з моменту набуття ним права власності на акції АТ, оскільки саме з цього моменту особа стає носієм корпоративних прав. Відмова товариства в задоволенні вимоги про проведення аудиту за період, коли позивач не був акціонером, відповідно, не може порушувати його корпоративних прав як акціонера. Зазначений висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі  № 924/1237/19.

Проаналізувавши практику Верховного Суду з даного питання, колегія суддів встановила, що питання щодо аудиторської перевірки товариства викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №    910/783/17, від 29.05.2018 у справі № 921/505/17-г/18 та від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19.

Формулюючи правовий висновок, Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено права акціонерів - власників простих акцій, а саме:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.

Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера, який є власником більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства. У такому разі акціонер самостійно укладає з визначеним ним аудитором договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

Товариство зобов`язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору (аудиторській фірмі) можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків голосуючих акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.

У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків голосуючих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов`язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів протягом п`яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора (аудиторської фірми).

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 904/2194/17 зазначено, що шляхом пред`явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов`язане з діяльністю й управлінням справами товариства. Стаття 75 Закону України «Про акціонерні товариства» є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства. При цьому право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов Верховний Суд у п. 5.2.2 постанови від 14.02.2018 у справі № 910/783/17).

Аналогічні правові позиції викладені і в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 922/1859/19.

Крім того, колегія суддів враховує, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Разом з тим висновок щодо застосування норми частини 5 статті 75 Закону України «Про акціонерні товариства» в контексті права акціонера після набуття статусу акціонера вимагати проведення аудиторської перевірки товариства за період, що передував моменту набуття позивачем статусу акціонера, відсутній, а отже доводи касаційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження.

Раніше ми розповідали, що генеральний директор зобов’язаний організовувати виконання рішень, а не оспорювати їх у судовому порядку: Велика Палата ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.