Господарський суд Житомирської області ухвалою у справі № 14/325«б» про банкрутство ВАТ задовольнив заяву ліквідатора, визнав недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута через недотримання під час підготовки та проведення оспорюваного аукціону норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Про це повідомляє прес-служба Верховного суду.
Крім того, місцевий господарський суд визнав поважними причини пропущення позовної давності до заявлених вимог.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалу суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення – про відмову в задоволенні заяви ліквідатора у зв’язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявили переможець аукціону – ФОП ОСОБА_1 та власник майна на момент розгляду заяви – ТОВ «А.Т.К.».
За результатами касаційного перегляду ухвалених у цій справі судових рішень КГС ВС їх скасував із підстав порушення судами норм процесуального права, справу в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута передав до суду першої інстанції на новий розгляд.
При цьому суд касаційної інстанції сформулював таку правову позицію.
Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким суб’єктом звернення із заявою про застосування позовної давності є виключно сторона у спорі.
Поняття сторони спору про визнання аукціону та його результатів недійсними, який суд розглядає в межах провадження у справі про банкрутство, не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини.
Сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є продавець, організатор аукціону та його переможець.
Наслідки спливу позовної давності, встановлені частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України, застосовуються лише за заявою сторони у спорі. Подання такої заяви учасником справи, який не є стороною у спорі, унеможливлює застосування наслідків спливу позовної давності.
Заява про застосування позовної давності, подана в електронній формі, має відповідати встановленим статтями 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вимогам до електронного документа, відповідно до яких електронний підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 5 березня 2020 року у справі № 14/325«б» можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у КГС ВС обговорили актуальні питання щодо земельних спорів.
Також ми повідомляли, що КГС ВС визначив, чи потрібно ОСББ доводити право власності на допоміжні приміщення будинку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.