Досягнення балансу між забезпеченням відкритості судового процесу і таємниці слідства є нелегким завданням. Судова система не тільки декларує, а й виконує законодавчу норму та запит суспільства щодо відкритості судових процесів. Водночас і в суспільства має бути розуміння, що в окремих випадках для належного виконання судом своїх функцій повинні існувати певні обмеження стосовно повної відкритості судового процесу, зокрема в частині онлайн-трансляції засідань. Про це розповів голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час заходу «Транспарентність та верховенство права», повідомляється на сайті ВС.
У Кримінальному процесуальному кодексі України, нагадав голова ККС ВС, передбачається, що однією із засад кримінального провадження є гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Крім того, якщо раніше обов’язковою була тільки аудіофіксація судового засідання, то з січня 2019 року набрала чинності норма щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів.
До того ж, наголосив Станіслав Кравченко, відповідно до закону особи, присутні в залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити фотозйомку, відео- та аудіозапис без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.
За словами голови ККС ВС, сьогодні також ведуться розмови про можливість запровадження онлайн-трансляції будь-якого судового засідання в інтернеті. Однак щодо цього питання є певні застереження. Адже, по-перше, завжди варто враховувати інтереси та позицію учасників судового процесу. Оскільки не кожен позивач, наприклад, у цивільній справі, яка стосується питань його особистого життя (розірвання шлюбу, стягнення аліментів тощо), виявить бажання, щоб усе озвучене під час судового засідання стало відоме суспільству. По-друге, у кримінальному процесі забезпечення відкритості має свої особливості.
«Якщо говорити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то варто звернути увагу на те, що законодавець визначив: крім питань, які обґрунтовують необхідність тримання особи під вартою, суд зобов’язаний з’ясувати і те, наскільки обґрунтованою є підозра. А це вже стосується питання доказів. І в такому випадку виникає проблема, як дотриматися відкритості судового процесу і не розголосити таємницю досудового слідства. Досягти балансу між цими питаннями нелегко», − зауважив Станіслав Кравченко.
Він також додав, що в разі запровадження онлайн-трансляції всіх судових засідань неможливо буде виконати деякі норми КПК України. Наприклад, законом чітко передбачено, що суд, розпочинаючи судове засідання, за згодою учасників процесу визначає порядок дослідження доказів, і для забезпечення об’єктивності свідки, які ще не були допитані в суді, видаляються із зали засідань. Якщо ж розгляд справи транслюватиметься онлайн, то одні свідки зможуть дізнатися, які показання давали інші свідки.
«Тому суспільство має з розумінням поставитися до того, що під час судового розгляду кримінальних проваджень можуть установлюватися певні обмеження щодо повної відкритості судового процесу», − зазначив голова ККС ВС.
Крім того, він розповів, як відеофіксація впливає на судові процеси, та відповів на запитання присутніх.
Участь у заході також взяли начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар і завідувач сектору організаційно-протокольного забезпечення заходів суду секретаріату ККС ВС Михайло Вайнагій.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є користь від аудіозапису судового засідання.