Нещодавно «Судово-юридична газета» писала про постанову Верховного Суду, який скасував вирок апеляційного суду через те, що у мотивувальній частині вироку містився текст, який не оголошувався під час проголошення судового рішення. Ключову роль у цьому відіграв аудіозапис судового засідання.
Аудіофіксація судового засідання, на перший погляд, — важливий процесуальний елемент. Аудіозапис мав би стати зручним способом поетапного відтворення судового засідання, особливо у разі виникнення спорів щодо наданих у залі суду пояснень або свідчень, можливістю для судді та сторін ще раз повернутися до висловлених аргументів для формування позиції у справі. Проте це лише в теорії. На практиці якість таких аудіозаписів, їх користь для учасників процесу, порядок та необхідність масового збереження викликають сумніви.
Відповідно до низки укладених договорів між ДСА України та ТОВ «Компанія «КИТ» з 2016 по 2019 рр., за результатами тендерів на закупівлю апаратури для записування та відтворення звуку та зображення в судах першої та апеляційної інстанції, у тому числі тих, в яких уже були встановлені інші системи аудіофіксації, встановили нову систему «Акорд». Ця ж система наразі повинна забезпечувати обов’язкову відеофіксацію у кримінальному провадженні. Втім, наприкінці 2018-го — на початку 2019 року суди неодноразово скаржились на те, що програмне забезпечення «Акорд» працює недосконало, зі збоями у роботі, а також на неякісний запис звуку через неналежне технічне обладнання (мікрофони, мікшери). Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про причини потрапляння в суди неякісного обладнання.
Залишається відкритим і питання щодо способу розшифрування та відображення сказаного у матеріалах справи згідно з діючою Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України 16.11.2012 №157 зі змінами згідно з Наказом Державної судової адміністрації України від 22.10.2013 року №141.
Особливо важливою є якість аудіофіксації у кримінальних провадженнях, адже кожний сказаний аргумент може мати вагу для виважених і справедливих судових рішень.
Саме надійний та якісний аудіозапис, який здійснюється технічними засобами, дозволяє забезпечити гласність судового процесу згідно зі ст. 129 Конституції України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 412 КПК відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню. Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, є підставою для скасування вироку з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Зокрема, якщо звернутися до судової практики, то у справі №295/16718/15-к апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції, направивши справу на повторний розгляд саме через відсутність належного фіксування: у матеріалах провадження відсутній цілий ряд технічних записів фіксування судових процесів (судових засідань), зокрема і технічного фіксування допиту в суді першої інстанції.
А ось у справі №201/5699/16-к саме через неякісний запис засідань, який не підлягав прослуховуванню, а також через відсутність фіксування окремих засідань суд взагалі скасував виправдувальний вирок першої інстанції.
Загалом практика апеляційних судів щодо проблеми неналежного фіксування засідань досить неоднорідна. Часто у разі відсутності на записі певного фрагмента, що не містить інформації щодо істотних обставин, рішення попередньої інстанції не скасовують.
Верховний Суд України свого часу висловив позицію, що неповне фіксування технічними засобами провадження у суді не веде до автоматичного скасування вироку, при цьому слід оцінювати значимість незафіксованих процесуальних дій у відповідності до ст. 412 КПК (постанова ВСУ від 24 листопада 2016 року №5-1кс(15)16.
Як пише суддя Дарницького районного суду м. Києва, доктор філософії Поліна Коляденко у своїй дисертації «Правовий режим електронного інформаційного ресурсу судового засідання»:
«Електронна версія журналу судового засідання, яка безпосередньо пов’язана з фонограмою судового засідання, не є самостійним документом, оскільки не має юридичного значення за відсутності відповідного аудіофайлу, в якому повно і об’єктивно зафіксовано інформацію про хід і зміст судового засідання.
Протокол судового засідання з точки зору теорії права є процесуальним документом, у якому відображаються порядок і зміст проходження судового засідання.
Відповідно до розуміння теорії права поняття «протокол судового засідання» є процесуальним документом, тому що містить відомості про порядок і зміст проходження судового процесу, оформлюється відповідно до встановленого порядку, має цілісний характер і засвідчується підписами головуючого на судовому засіданні та секретаря».
Як зазначає директор ТОВ «СПЕЦІАЛЬНІ РЕЄСТРУЮЧІ СИСТЕМИ», кандидат технічних наук Олександр Радуцький, наразі журнал судового засідання не відображає змісту судового засідання.
«Основним є аудіозапис, саме він об’єктивно фіксує всі виступи учасників судового процесу і по ньому можна відтворити хід судового процесу. Журнал судового засідання можна створювати і після проведення судового засідання. Важливими є якість аудіозапису і спеціальні заходи, що унеможливлюють підробку і фальшування цього запису.
В КПК потрібно повернути термін і значення протоколу судового засідання як основного процесуального документу. При цьому, як це відомо з усіх підручників з кримінального права, для забезпечення повноти цей документ може бути доповнений стенограмою, аудіо- чи відеозаписом», — прокоментував експерт.
Щоб уникнути можливого скасування рішення, важливо, щоб фіксація проводилася на належному рівні, а саме з використанням відповідних мікрофонів та інших технічних пристроїв, а також програмного забезпечення, яке дозволить при відтворенні аудiозапису забезпечити розбірливість виступів кожного з учасників судового процесу та в разі наявності акустичних шумів в залі судового засідання забезпечити їх ефективне шумопригнічення при прослуховуванні.
Але не тільки якісний аудіозапис є важливою частиною судового процесу. Так, дослівна розшифровка необхідна для повного текстового відображення змісту аудіозапису.
Як розповів «Судово-юридичній газеті» Олександр Радуцький, у 90-х роках минулого сторіччя в США було запропоновано нову технологію для документування судового процесу (digital court reporting). Ця технологія передбачає багатоканальний роздільний аудіозапис виступів учасників судового засідання з можливістю прослуховування виступів учасників по окремих каналах та підготовку дослівної розшифровки.
Виходячи з того, що тільки до 20% судових справ, які розглядаються у судах першої інстанції, потім потрапляють до касаційної інстанції, було запропоновано здійснювати багатоканальний роздільний аудіозапис та протокол судового засідання і, в разі необхідності, за допомогою багатоканальних транскрайберів робити дослівну розшифровку.
Така технологія використовується в судах багатьох країн світу. Водночас у судах України використовуються пристрої для цифрового аудіозапису судових засідань «Акорд», але слід зауважити, що вони не мають можливості здійснювати багатоканальний запис та відтворення по окремих каналах з метою транскрибування виступів кожного з учасників судового процесу за допомогою багатоканального транскрайбера.
Варто зазначити, що і у процесі фіксації, і у процесі розшифровки судових засідань Україні треба звернути увагу на зарубіжний досвід.
«В усьому світі так званий report of court proceeding (протокол судового засідання) є основним процесуальним документом, у той же час в Україні, незрозуміло з яких причин, таким документом є журнал судового засідання, який не несе в собі ніякої змістовної інформації. І в подібних зарубіжних системах є так званий журнал нотаток log notes, в яких секретар судового засідання робить певні нотатки, які потрібні для ідентифікації виступаючого при створені дослівної стенограми», — наголосив Олександр Радуцький.
Чи отримаємо ми найближчим часом якісну розшифровку аудіозаписів судових засідань — наразі велике питання. Для цього потрібно мати кваліфікованих операторів комп’ютерного набору та спеціальне програмне забезпечення. «Для прикладу, в США вартість транскрипції однієї хвилини аудіозапису становить від 1,5 до 3 доларів», — пояснює експерт.
Сьогодні адвокатам радять після кожного засідання ознайомлюватися із записами та у разі неякісного матеріалу одразу ж звертатися до судді з клопотанням про повторний допит свідків. Проте все це потребує чимало часу, якого правники зазвичай не мають. Тому аудіофіксація так і залишається необхідною вимогою, проте зовсім не гарантує стовідсоткового підтвердження сказаного у суді.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що наразі існують проблеми з обов’язковою відеофіксацією.
Також ми писали, що інформаційна судова система була заблокована внаслідок шкідливого програмного забезпечення.