До ВРП надійшло понад 150 листів судів, які містять зауваження до проєкту Антикорупційної стратегії

31 липня у Вищій раді правосуддя відбулося онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції, передає офіційний сайт ВРП.

У вітальному слові Голова ВРП Андрій Овсієнко нагадав, що до ВРП 6 липня 2020 року надійшов проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки із пропозицією надати зауваження та пропозиції до нього. «Своїм рішенням ВРП затвердила попередню позицію щодо проєкту. Цю позицію було надіслано до НАЗК та Кабміну. ВРП вважала за необхідне розпочати обговорення серед профільної суддівської спільноти. В результаті до нас від судів різних рівнів, юрисдикцій, інстанцій, а також від усіх без винятку суддівських асоціацій надійшло 154 листи, які містять зауваження до проєкту стратегії. Для продовження дискусії у межах фахового заходу ВРП проводить обговорення, у якому сьогодні беруть участь понад 70 учасників – представники судів різних рівнів та спеціалізацій», – повідомив Голова ВРП.

Андрій Овсієнко зазначив, що відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме судді реалізовують судову владу. Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, в тому числі з питань застосування антикорупційного законодавства. «Лише суд має виключну компетенцію шляхом ухвалення іменем України судового рішення ставити крапку у будь-якому спорі у кримінальному чи адміністративному провадженні. І саме тому компетенція суддів надзвичайно цінна, коли йдеться про питання, які стосуються, в тому числі, і антикорупційної політики держави», – наголосив він.

Голова ВРП зауважив, що Консультативна рада європейських суддів неодноразово у своїх висновках наголошувала на тому, що судова влада повинна мати змогу висловлювати свої думки щодо можливих наслідків запропонованого законодавства або рішень виконавчої влади, які впливають на здатність судової влади виконувати свою конституційну роль – здійснювати правосуддя. Судді й органи судової влади повинні надавати консультації та залучатись до підготовки законодавчих актів, які стосуються їхнього статусу, функціонування судової системи в цілому. Про це також йдеться і у Великій хартії суддів. «Хочу підкреслити, що судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду у системі судоустрою чи адміністративної посади, яку обіймає суддя. Саме цей принцип закріплено у статті 32 Закону «Про судоустрій і статус суддів», і саме тому однаково важливою та цінною є думка кожного судді, так само, як і суддів у відставці. Таке фахове обговорення має слугувати дієвим інструментом, який дасть змогу чітко зафіксувати єдину консолідовану позицію з цього питання усіх органів та установ системи правосуддя, а отже, судової гілки влади в цілому. Ми обговорюємо питання з огляду на його важливість, непересічність і актуальність в плані стратегії розбудови законодавства щодо судоустрою і статусу суддів», – наголосив Андрій Овсієнко.

Заступник Голови Верховного Суду, Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов, у свою чергу, зазначив, що Антикорупційна стратегія дуже важлива, однак її цільове призначення не виправдовує будь-яких перекосів, які можуть бути закладені у документ. «Стратегічні завдання, які порушує стратегія, повинні мати практичні рішення, які дадуть можливість досягнути поставлених цілей. При цьому стратегія має відповідати змісту повноважень органу, який її ухвалює, не виходити за межі цих повноважень, не переслідувати мету «полювання на відьом». Статистика свідчить про те, що серед зафіксованих корупційних проявів посадових осіб суб’єктна частка суддів найменша серед посадовців інших державних органів. Відповідно, не може бути перекосу і у антикорупційній стратегії – вона не повинна бути сфокусована у першу чергу на боротьбі з судами або вирішувати питання судочинства», - сказав він.

«Верховний Суд підтримує й поділяє попередню позицію ВРП, вважає, що вона буде ще більше посилена за результатами сьогоднішнього обговорення», – вважає Богдан Львов.

Нагадаємо, у заході взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції.

Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що суддя КАС ВС Наталія Блажівська заявила, що "порівняння показників довіри до судів в різних країнах маємо проводити, виходячи з однакових критеріїв, які застосовуються у країнах ЄС і в Україні".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій