Наталія Блажівська щодо Антикорупційної стратегії: «Ми маємо чітко визначитись, що ми розуміємо під аналізом доброчесності»

31 липня відбулося обговорення суддівською спільнотою проекту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).

У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков.

Метою обговорення було вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії. Втім, з огляду на кількість критичних зауважень, обговорення Антикорупційної стратегії продовжиться.

Зазначимо, що голова НАЗК Олександр Новіков в якості аргументу для внесення до Антикорупційної стратегії розділу стосовно заходів для контролю за доброчесністю суддів та членів ВРП послався на Конвенцію ООН проти корупції, а також на Меморандум з МВФ і Угоду з ЄС на отримання макрофінансової допомоги. Окрім того, він зазначив, що невключення розділу стосовно судової гілки влади до Антикорупційної стратегії може мати наслідком реалізацію сценарію реформування, запропонованого Національною радою реформ (тобто, М. Саакашвілі).

В свою чергу, суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Наталія Блажівська у своєму виступі підкреслила наступне.

«Питання незалежного і справедливого суду є визначальним критерієм розвитку права і суспільства. Визначення критеріїв для оцінки суддів є особливо важливим з огляду на часті спроби в різних молодих демократіях одягати політичні проблеми в юридичний одяг і представляти їх як неспроможність судової гілки влади.

Кожна гілка влади в конституційній демократії має поважати і не втручатись, не переймати на себе роль іншої. Раціональність і пропорційність передусім!

Лорд Стай з британської Палати Лордів зауважив: «Судова гілка влади може ефективно виконувати свою роль лише тоді, коли громадськість має певність, що суди, навіть якщо іноді неправі, діють повність незалежно». За словами судді Верховного Суду Канади Антоніо Ламера – судова незалежність є істотною для справедливого вирішення спорів і гарантування захисту демократії і її цінностей. Незалежність суддів є життєвою кров’ю конституціоналізму в демократичному суспільстві. Судова незалежність має два компоненти: незалежність конкретного судді і незалежність правосуддя як такого в розумінні Конституції. В демократичному суспільстві мають бути дотримані гарантії, за яких судді не можуть зазнавати втручання в їхню діяльність. Дуже часто, не розуміючи підходів, ми взагалі не розуміємо, яка методологія була застосовна до оцінки рівня довіри до суду в Україні. До прикладу, візьмемо EU Justice Scoreboard 2020.

Порівняння показників довіри до судів в різних країнах маємо проводити, виходячи з однакових критеріїв, які застосовуються у країнах ЄС і в Україні. До речі, в цьому ж звіті процитовано підхід Європейського Суду Справедливості, який вважає, що правила здійснення дисциплінарних проваджень мають попереджати ризик того, щоб дисциплінарні провадження не використовувалися як політичний контроль змісту судових рішень. Я підтримую тезу Олександра Федоровича Новікова про те, майбутня стратегія має грунтуватися на глибокому аналізі. І вважаю, що сьогодні ми завдяки ініціативні ВРП лише розпочинаємо конструктивний діалог.

Окремо, ми маємо чітко визначитись, що ми розуміємо під аналізом доброчесності. Адже ми часто густо спостерігали в минулому під аналізом доброчесності, фактично, оцінку змісту прийнятих судових рішень. Мною в минулі роки було проведено на базі Аспен інституту ряд заходів з проблематики доброчесності. І наші іноземні колеги дуже ретельно аналізують розвиток ситуації в Україні. Тому в наступні 4 роки ми разом з міжнародним організаціями , як їх партнери, будемо детально аналізувати в тому числі проблематику відновлення довіри до судової гілки влади», - зазначила Наталія Блажівська.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала текстову трансляцію обговорення Антикорупційної стратегії від НАЗК за участі ВРП, РСУ, НАЗК та суддів.

Також глава НАЗК Олександр Новіков розповів, чим може обернутися неузгодженість суддями Антикорупційної стратегії.

Додамо, чому в Агентстві по запобіганню корупції вирішили зайнятися судами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.