КСУ дасть відповідь, які саме рішення Конституційного Суду не можуть бути оскаржені

11 вересня о 10:00 Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою Ткаченка Олега Миколайовича щодо відповідності Конституції України положень пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 97 Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Законом мають право на її отримання, у разі «визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті».

Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що внаслідок застосування судами у його справі положень Закону порушено конституційні гарантії соціального захисту, оскільки виплата одноразової грошової допомоги у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, не може пов’язуватися з такою умовою, як підстава звільнення.

Автор клопотання зазначає, що оспорювані положення Закону, порівняно з приписами Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565–ХІІ зі змінами, згідно з якими «причина звільнення (за власним бажанням чи у зв’язку із хворобою) не мала ніякого значення для реалізації конституційного права на соціальний захист в контексті права на одноразову грошову допомогу», не відповідають положенням статті 22 Конституції України, оскільки звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, а також статтям 3, 46 Конституції України.

До того ж, 11 вересня о 10:15 Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою Григор’євої Лілії Іванівни щодо відповідності Конституції України положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166–VII.

Положенням підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453–VI у редакції до внесення змін Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192–VIIІ виключено статтю 136, якою визначалася вихідна допомога судді у зв’язку з відставкою, а саме:

«1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

2. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв’язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється».

Григор’єва Л. І. стверджує, що скасування оспорюваним положенням Закону права суддів на вихідну допомогу при виході у відставку є виявом безвідповідального ставлення держави до людини та дискримінацією одних суддів стосовно інших, що призвело до звуження змісту та обсягу існуючих прав, порушило принципи верховенства права, соціальної спрямованості економіки, рівності перед законом усіх суб’єктів права власності.

На думку автора клопотання, внаслідок застосування оспорюваного положення Закону порушено її право на своєчасне одержання винагороди за працю (вихідної допомоги), передбачене частиною сьомою статті 43 Конституції України, та право власності (на кошти вихідної допомоги), гарантоване частинами четвертою, п’ятою статті 41 Конституції України.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КСУ розгляне питання щодо права на отримання підвищеної суддівської винагороди.

До того ж відомо, що є нові подробиці розгляду справи щодо обрання суддів у парламент та місцеві ради.