Прокурор обратился в суд в интересах государства с иском к религиозной организации (ответчик) и просил, в частности, обязать заключить охранный договор на объект культурного наследия (памятник архитектуры местного значения).
Суд первой инстанции отказал в удовлетворении иска, поскольку пришел к выводу, что факт заключения охранного договора свидетельствует о возобновлении нарушенных прав и отсутствии необходимости определять способ их судебной защиты.
Суд апелляционной инстанции согласился с судом первой инстанции о необходимости отказа в удовлетворении иска, однако изменил мотивы, отметив, что прокурор по этому делу неуполномочен был обращаться в суд в интересах государства с иском к религиозной организации как субъекту частного права.
Не согласившись с решениями судов предыдущих инстанций, прокурор обратился с кассационной жалобой в Верховный Суд, где просит отменить указанные судебные решения и закрыть производства по делу в соответствии с пунктом 8 части первой статьи 238 КАС Украины.
Що вирішив Верховний Суд
Погоджуючись з рішення суду першої інстанції (частково задовольнивши касаційну скаргу) та вирішуючи питання про можливість закриття провадження у цій справі з огляду на усунення відповідачем порушень, що стали підставою для звернення прокурора до суду, Верховний Суд керувався таким.
За загальним правилом суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).
В адміністративних справах за позовом суб`єкта владних повноважень до суб`єкта приватного права мотивом звернення до суду є захист суспільного інтересу (прав необмеженої кількості осіб).
Проте на відміну від оскарження особою рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, коли адміністративний суд для захисту порушених прав, свобод або законних інтересів може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення (пункт 2 частини першої статті 5 КАС України), визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дії (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України), визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії (пункт 4 частини першої статті 5 КАС України), у випадку адміністративного позову до суб`єкта приватного права суд, за загальним правилом, не визнає протиправними дії чи бездіяльність, не скасовує рішення суб`єкта приватного права.
З огляду на пункт 8 частини першої статті 238 КАС України Суд зазначив, що закриття провадження у справі можливе у випадку оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За висновком Верховного Суду, закриття провадження у справі з цієї підстави можливо за таких умов: законні права та інтереси позивача відновлені після виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; у суду немає підстав для визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Така конструкція норми (пункту 8 частини першої статті 238 КАС України) щодо зазначення саме суб`єкта владних повноважень спрямована на запобігання безпідставного закриття провадження у справі, коли повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень суб`єкта владних повноважень протиправними та суб`єкт приватного права обґрунтовано заперечує проти закриття провадження.
Між тим, за висновком Суду, у справах за адміністративними позовами до суб`єкта приватного права, зокрема, про зобов`язання вчинити дії або стягнення коштів суд не визнає протиправними дії або бездіяльності такого суб`єкта; позивач (суб`єкт владних повноважень) отримує виконання відповідачем (суб`єктом приватного права) дій (чи сплату коштів), які слугували предметом позовних вимог.
Крім того, Верховний Суд вказав на помилковість твердження прокурора, що у випадку закриття провадження відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України прокуратурі мав бути повернутий з державного бюджету судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви.
На підставі аналізу змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України Суд дійшов висновку про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.
Суд вказав, що такий підхід законодавця нерозривно пов`язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод й інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, якщо позивачем є суб`єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України), не підлягають розподілу.
У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у справах, в яких суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом до суб`єкта приватного права, не відповідає правовій природі цієї процесуальної норми, яка, у першу чергу, захищає позивача від безпідставного закриття провадження, тоді як в адміністративній справі, в якій відповідачем є суб`єкт приватного права, суб`єкт владних повноважень може втратити інтерес до розгляду справи, відмовитися від позову (стаття 189 КАС України), а суд - прийняти відмову та закрити провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України (позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом).
Постанова Верховного Суду від 8 травня 2024 року у справі №240/17530/23 (адміністративне провадження № К/990/42023/23).
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.