Должник, в отношении которого возбуждено производство о признании банкротом и введен мораторий на удовлетворение требований кредиторов, освобождается от ответственности только за невыполнение обязательств, по которым введен мораторий.
По текущим обязательствам должник отвечает на общих основаниях до принятия хозяйственным судом постановления о признании его банкротом и открытии ликвидационной процедуры. Возбуждение производства о банкротстве и введение моратория на удовлетворение требований кредиторов никоим образом не отменяет возложенной на налогоплательщика обязанности по регистрации налоговых накладных при осуществлении хозяйственной деятельности. Об этом заявил в своем постановлении от 7 августа 2023 года Верховный Суд по делу № 640/5075/19.
ВС отметил, что на плательщика распространяется ответственность за нарушение сроков регистрации налоговых накладных, примененная за нарушение налоговой дисциплины после введения моратория.
Обставини справи
Так, 7 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Контролюючий орган застосував до платника штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування за затримку на 366 і більше календарних днів.
Платник зауважив, що несвоєчасна реєстрація накладних виникла не з його вини, оскільки він був позбавлений можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних внаслідок недосконалої системи взаємодії органів Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів та з огляду на відсутність у платника грошових коштів у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Протягом 2015 року Міністерство фінансів не затвердило загальнообов’язковий Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу, що виключає накладення оскаржуваних штрафних санкцій.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 11 грудня 2020 року відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції вказав, що боржник, щодо якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов’язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов’язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тому платник підлягає відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосованій за порушення податкової дисципліни після введення мораторію.
Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність вини платника як необхідної складової податкового правопорушення, що обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржуване рішення апеляційного суду та залишивши чинним рішення Окружного адміністративного суду м. Києва.
Позиція Верховного Суду
Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов’язань, щодо яких запроваджено мораторій.
За поточними зобов’язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Порушення провадження про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів жодним чином не скасовує покладеного на платника податків обов’язку з реєстрації податкових накладних під час здійснення господарської діяльності.
На платника поширюється відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосована за порушення податкової дисципліни після введення мораторію.
Здійснення платником перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит до податкового органу щодо непоповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію в установлені терміни, а отже, не виключає вину платника у здійсненні податкового правопорушення. Бездіяльність контролюючих органів щодо перерахування S Овердрафту [суми середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені], внаслідок чого у платника був відсутній належний розмір грошових коштів, на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, не спростовує факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а також не позбавляє платника права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.