Публичные служащие будут обязаны вернуть в полном объеме взысканные в их пользу средства заработной платы и другие выплаты в течение 30 календарных дней со дня вступления в законную силу решения суда об отмене решения об удержании заработной платы или других выплат. Соответствующий законопроект 9524 был зарегистрирован в Верховной Раде 24 июля. Он называется «о повороте исполнения судебных решений о взыскании заработной платы или других выплат, вытекающих из трудовых правоотношений в сфере публичной службы». Авторами выступают народные депутаты Денис Маслов, Иван Калаур, Игорь Фрис и другие.
Законопроект изменяет механизм выполнения решений судов по делам о возобновлении лиц (в том числе присуждении выплаты заработной платы, вынужденного прогула, других платежей), уволенных с публичной службы. По мнению авторов, это обезопасит органы власти от безвозвратной потери бюджетных средств и позволит обеспечить возврат выплаченных на основании судебных решений средств, в случае отмены таких решений, в государственный бюджет.
Зміни до КАСУ
Отже, автори пропонують внести зміни до КАСУ, встановивши, що поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат у відносинах публічної служби, допускається у разі скасування зазначеного рішення.
Також уточнюється, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зміни до КЗпП
Проектом також пропонується внести такі зміни до Кодексу законів про працю:
Поворот виконання допускається виключно:
З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.
Спори, пов’язані з поворотом виконаних судових рішень, розглядаються у судовому порядку.
З рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані Верховним Судом, стягнуто понад 105 млн грн
До законопроекту додається лист Генерального прокурора України Андрія Костіна, в якому йдеться про наступне.
1 березня 2023 року Конституційним Судом України прийнято Рішення № 1-р(ІІ)/2023, яким пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визнано є неконституційним.
Визнання норми неконституційною стало підставою для звернень до суду колишніх прокурорів, яким раніше було відмовлено в задоволення позову про поновлення на посаді та виплату коштів за час вимушеного прогулу, із заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.
Крім цього, визнання неконституційною норми може призвести до ухвалення рішень на користь осіб у справах, які на цей час розглядаються судами першої інстанції (790 справ).
Рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню та набирає сили після його перегляду судом апеляційної інстанції.
Водночас, практика судових спорів, пов’язаних із застосуванням закону про атестацію прокуратури, засвідчила наявність значної кількості випадків, коли особи в рамках негайного виконання рішення суду поновлювалися на посадах, а у подальшому такі рішення судів скасовувалися.
Наявна також практика, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, а потім таке рішення скасоване судом касаційної інстанції.
Станом на 12 червня 2023 року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 105 млн гривень.
Поворот виконання у таких випадках застосувати неможливо, оскільки стаття 381 КАСУ передбачає виключені підстави його застосування у справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Наявний на сьогодні механізм зупинення виконання рішення суду унеможливлює розв’язання порушеної проблеми, оскільки зупинення виконання рішення є правом суду, при цьому умови та критерії зупинення законом не визначені (із загальної кількості заявлених органами прокуратури клопотань про зупинення виконання рішень судів на стадії касаційного перегляду задоволено лише шосту частину).
Ураховуючи можливість перегляду рішень судів за виключними обставинами у зв’язку з рішенням КСУ, а також потенційну ймовірність задоволення позовів, які перебувають на стадії розгляду, з метою недопущення стягнення з органів прокуратури коштів, які у разі скасування рішення суду про стягнення не підлягатимуть поверненню, Офісом Генпрокурора розроблено законопроект, яким пропонується передбачити особливості регулювання правовідносин, пов’язаних із виконанням рішень судів у справах про поновлення осіб, звільнених з публічної служби відповідно до законів України про реформування чи перезавантаження державних органів, та стягнення на їх користь присуджених виплат, зокрема, щодо:
Що зазначають депутати
В свою чергу, народні депутати, які внесли законопроект у його остаточній версії, пояснюють, що Законом щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури №113-IX започатковано реформування органів прокуратури, одним з елементів якої є атестація прокурорів.
Практика застосування Закону № 113-IX виявила низку проблемних питань, які вдалося вирішити завдяки внесеним Законом № 1554-IX від 15.06.2021 змінам. Зокрема, зміни дали змогу продовжити атестацію прокурорів, які поновлені на посадах за рішеннями судів, та відповідно після її успішного проходження в установлений Законом спосіб переводити таких прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.
Проте 1 травня 2023 року Конституційним Судом України прийнято Рішення № 1-р(ІІ)/2023, яким пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визнано є неконституційним.
Згідно з указаним пунктом усі прокурори вважалися такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади.
Крім цього, КСУ констатував право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок застосування оспорюваного припису Закону №113- ІХ (п. 5 мотивувальної частини Рішення).
Упродовж 2019–2023 років звільненими прокурорами до органів прокуратури пред’явлено 2 749 позовів, пов’язаних із застосуванням Закону про атестацію прокурорів. Наразі судами розглянуто 1 959 позовів про скасування рішень кадрових комісій, поновлення на посадах, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З них у задоволенні 1344 позовів відмовлено та 585 – задоволено (остаточних судових рішень – 214).
Понад 350 справ перебувають на стадії апеляційного та касаційного перегляду, а 790 справ
– на розгляді в суді першої інстанції.
Переважна більшість позивачів, у тому числі тих, яким відмовлено в задоволенні позову, однією з підстав визнання звільнення незаконним зазначали саме факт їх непопередження у спосіб, передбачений Кодексом законів про працю.
Попри те, що пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 01.03.2023, визнання його неконституційним призвело до звернень до суду, зокрема осіб, яким раніше було відмовлено в задоволенні позову, із заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами, а саме: «встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане» (ч. 5 ст. 361 КАС України).
Практика судових спорів, пов’язаних із застосуванням Закону № 113-ІХ, засвідчила наявність випадків, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, але в подальшому таке рішення скасоване судом касаційної інстанції.
Станом на червень цього року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте в подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 100 млн гривень.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства на сьогодні не допускає повороту виконання рішення у випадках присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, якщо в подальшому рішення скасоване.
Крім цього, слід зазначити про наявність випадків, коли розгляд спору про поновлення на посаді публічної служби триває не один рік (два і більше), що, у разі задоволення позову зумовлює стягнення з роботодавця, у тому числі з органів прокуратури, коштів за весь період такого судового розгляду (у разі задоволення позову).
Здебільшого тривалий розгляд справ відбувається не з вини роботодавця. Однак це не звільняє його від виплати коштів. Тому доцільно унормувати це питання та передбачити можливість стягнення коштів у такому випадку не більше як за один рік.
Є випадки, коли особа після постановлення рішення про поновлення на роботі не бажає приступати до роботи, за наявності на це волі роботодавця, а свідомо ухиляється від ознайомлення з наказом про поновлення з метою подальшого заявлення вимоги про стягнення коштів за затримку виконання рішення суду.
З метою припинення такої практики доцільно передбачити запобіжник, який мінімізує наслідки для роботодавця – виплата коштів за затримку виконання рішення суду, якщо така затримка відбувається через перешкоджання його виконання працівником, не здійснюватиметься.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.