Прокурори, поліцейські та інші публічні службовці повертатимуть до бюджету присуджену зарплату у разі скасування судових рішень

Публічні службовці будуть зобов’язані повернути у повному обсязі стягнуті на їх користь кошти заробітної плати та інші виплати протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду про скасування рішення щодо стягнення заробітної плати чи інших виплат. Відповідний законопроект 9524 зареєстрували у Верховній Раді 24 липня. Він має назву «щодо повороту виконання судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин у сфері публічної служби». Авторами виступають народні депутати Денис Маслов, Іван Калаур, Ігор Фріс та інші.

Законопроект змінює механізм виконання рішень судів у справах про поновлення осіб (у тому числі присудження виплати заробітної плати, вимушеного прогулу, інших платежів), звільнених з публічної служби. На думку авторів, це убезпечить органи влади від безповоротної втрати бюджетних коштів та дасть можливість забезпечити повернення виплачених на підставі судових рішень коштів, у разі скасування таких рішень, до державного бюджету.

Зміни до КАСУ

Отже, автори пропонують внести зміни до КАСУ, встановивши, що поворот виконання рішення про присудження виплати заробітної плати чи інших виплат у відносинах публічної служби, допускається у разі скасування зазначеного рішення.

Також уточнюється, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Зміни до КЗпП

Проектом також пропонується внести такі зміни до Кодексу законів про працю:

• передбачити, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
• Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, крім випадків поновлення на роботі прокурорів, слідчих, поліцейських і працівників Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.
• Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу прокурорів, слідчих, поліцейських і працівників Національної поліції, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства не може перевищувати суми його середнього заробітку за рік, яку він отримував;
• встановити, що у разі затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, крім випадків затримки виконання рішення про поновлення на роботі не з вини роботодавця у зв’язку із перешкоджанням працівником його виконання, обмежувальними заходами, введеними у зв’язку із оголошенням карантину, військовими діями або іншими обставинами непереборної сили
• уточнити, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, працівник зобов’язаний повернути у повному обсязі стягнуті на його користь кошти заробітної плати та інші виплати протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду про скасування рішення щодо стягнення заробітної плати чи інших виплат, крім випадків, коли поворот виконання такого рішення не допускається.

Поворот виконання допускається виключно:

• коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах; або
• коли виконання рішення по трудових спорах стосується сфери публічної служби.

З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.

Спори, пов’язані з поворотом виконаних судових рішень, розглядаються у судовому порядку.

З рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані Верховним Судом, стягнуто понад 105 млн грн

До законопроекту додається лист Генерального прокурора України Андрія Костіна, в якому йдеться про наступне.

1 березня 2023 року Конституційним Судом України прийнято Рішення № 1-р(ІІ)/2023, яким пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визнано є неконституційним.

Визнання норми неконституційною стало підставою для звернень до суду колишніх прокурорів, яким раніше було відмовлено в задоволення позову про поновлення на посаді та виплату коштів за час вимушеного прогулу, із заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.

Крім цього, визнання неконституційною норми може призвести до ухвалення рішень на користь осіб у справах, які на цей час розглядаються судами першої інстанції (790 справ).

Рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню та набирає сили після його перегляду судом апеляційної інстанції.

Водночас, практика судових спорів, пов’язаних із застосуванням закону про атестацію прокуратури, засвідчила наявність значної кількості випадків, коли особи в рамках негайного виконання рішення суду поновлювалися на посадах, а у подальшому такі рішення судів скасовувалися.

Наявна також практика, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, а потім таке рішення скасоване судом касаційної інстанції.

Станом на 12 червня 2023 року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте у подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 105 млн гривень.

Поворот виконання у таких випадках застосувати неможливо, оскільки стаття 381 КАСУ передбачає виключені підстави його застосування у справах про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Наявний на сьогодні механізм зупинення виконання рішення суду унеможливлює розв’язання порушеної проблеми, оскільки зупинення виконання рішення є правом суду, при цьому умови та критерії зупинення законом не визначені (із загальної кількості заявлених органами прокуратури клопотань про зупинення виконання рішень судів на стадії касаційного перегляду задоволено лише шосту частину).

Ураховуючи можливість перегляду рішень судів за виключними обставинами у зв’язку з рішенням КСУ, а також потенційну ймовірність задоволення позовів, які перебувають на стадії розгляду, з метою недопущення стягнення з органів прокуратури коштів, які у разі скасування рішення суду про стягнення не підлягатимуть поверненню, Офісом Генпрокурора розроблено законопроект, яким пропонується передбачити особливості регулювання правовідносин, пов’язаних із виконанням рішень судів у справах про поновлення осіб, звільнених з публічної служби відповідно до законів України про реформування чи перезавантаження державних органів, та стягнення на їх користь присуджених виплат, зокрема, щодо:

• Автоматичного зупинення виконання рішення суду до прийняття остаточного рішення судом касаційної інстанції
• Непоширення приписів КАСУ щодо негайного виконання рішення суду на рішення у справах про присудження виплати коштів та про поновлення осіб, які звільнені відповідно до законів про реформування чи перезавантаження державних органів
• Допустимості повороту виконання рішення, якщо рішення про присудження виплати коштів скасовано або розмір таких виплат зменшено.

Що зазначають депутати

В свою чергу, народні депутати, які внесли законопроект у його остаточній версії, пояснюють, що Законом щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури №113-IX започатковано реформування органів прокуратури, одним з елементів якої є атестація прокурорів.

Практика застосування Закону № 113-IX виявила низку проблемних питань, які вдалося вирішити завдяки внесеним Законом № 1554-IX від 15.06.2021 змінам. Зокрема, зміни дали змогу продовжити атестацію прокурорів, які поновлені на посадах за рішеннями судів, та відповідно після її успішного проходження в установлений Законом спосіб переводити таких прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.

Проте 1 травня 2023 року Конституційним Судом України прийнято Рішення № 1-р(ІІ)/2023, яким пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визнано є неконституційним.

Згідно з указаним пунктом усі прокурори вважалися такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади.

Крім цього, КСУ констатував право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок застосування оспорюваного припису Закону №113- ІХ (п. 5 мотивувальної частини Рішення).

Упродовж 2019–2023 років звільненими прокурорами до органів прокуратури пред’явлено 2 749 позовів, пов’язаних із застосуванням Закону про атестацію прокурорів. Наразі судами розглянуто 1 959 позовів про скасування рішень кадрових комісій, поновлення на посадах, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З них у задоволенні 1344 позовів відмовлено та 585 – задоволено (остаточних судових рішень – 214).

Понад 350 справ перебувають на стадії апеляційного та касаційного перегляду, а 790 справ

– на розгляді в суді першої інстанції.

Переважна більшість позивачів, у тому числі тих, яким відмовлено в задоволенні позову, однією з підстав визнання звільнення незаконним зазначали саме факт їх непопередження у спосіб, передбачений Кодексом законів про працю.

Попри те, що пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 01.03.2023, визнання його неконституційним призвело до звернень до суду, зокрема осіб, яким раніше було відмовлено в задоволенні позову, із заявами про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами, а саме: «встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане» (ч. 5 ст. 361 КАС України).

Практика судових спорів, пов’язаних із застосуванням Закону № 113-ІХ, засвідчила наявність випадків, коли особі після прийняття рішення судом апеляційної інстанції виплачені присуджені кошти, але в подальшому таке рішення скасоване судом касаційної інстанції.

Станом на червень цього року з рахунків органів прокуратури за рішеннями судів, які набрали законної сили, проте в подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, вже стягнуто понад 100 млн гривень.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства на сьогодні не допускає повороту виконання рішення у випадках присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, якщо в подальшому рішення скасоване.

Крім цього, слід зазначити про наявність випадків, коли розгляд спору про поновлення на посаді публічної служби триває не один рік (два і більше), що, у разі задоволення позову зумовлює стягнення з роботодавця, у тому числі з органів прокуратури, коштів за весь період такого судового розгляду (у разі задоволення позову).

Здебільшого тривалий розгляд справ відбувається не з вини роботодавця. Однак це не звільняє його від виплати коштів. Тому доцільно унормувати це питання та передбачити можливість стягнення коштів у такому випадку не більше як за один рік.

Є випадки, коли особа після постановлення рішення про поновлення на роботі не бажає приступати до роботи, за наявності на це волі роботодавця, а свідомо ухиляється від ознайомлення з наказом про поновлення з метою подальшого заявлення вимоги про стягнення коштів за затримку виконання рішення суду.

З метою припинення такої практики доцільно передбачити запобіжник, який мінімізує наслідки для роботодавця – виплата коштів за затримку виконання рішення суду, якщо така затримка відбувається через перешкоджання його виконання працівником, не здійснюватиметься.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.