Глава НАПК Александр Новиков заявил, что для приглашения в НАТО Украина должна возобновить электронное декларирование и провести судебную реформу

Глава Национального агентства по предотвращению коррупции Александр Новиков смог рассказать о задачах, которые поставили страны-члены НАТО перед Украиной для приглашения в Альянс, хотя на вопросы «какие условия» четко затруднились ответить даже сам Генсек НАТО и другие участники Саммита.

Як відомо, на Саміті НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11-12 липня, Україна не отримала жаданого запрошення до Альянсу. Натомість, у фінальному комюніке країни-члени НАТО послалися на умови проведення реформ. Йдеться про «додаткові демократичні реформи та реформи сектора безпеки», в яких міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Річної національної програми.

Володимир Зеленський й раніше, до повномасштабного вторгнення, регулярно затверджував таку Річну національну програму – об’ємний документ, де йшлося, зокрема, про судову реформу, перевірки доброчесності суддів, посилення антикорупційних органів (детальніше за посиланням).

Те, що загальні пріоритети залишаться тими ж, побічно підтверджує й декларація щодо підтримки України, схвалена країнами «Великої сімки» (G7), де йдеться про обов’язок України з продовження реформ у правоохоронній сфері, судовій системі, боротьбу з корупцією, реформи у корпоративному управлінні, економіці, секторі безпеки та державному управлінні.

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джона Кірбі також акцентував саме на цьому.

«Ми визначимо шлях для можливого членства у НАТО, який дасть Україні час і простір для роботи над деякими з реформ, водночас маючи зобов’язання та гарантії безпеки від Заходу», зазначив Кірбі у інтерв’ю Голосу Америки. Серед необхідних реформ, за його словами, викорінення корупції, розбудова демократичних інститутів, сильна судова система, верховенство права тощо.

Втім, як конкретно умови будуть звучати у новій РНП, наразі невідомо.

«І хоча скасування ПДЧ для України дійсно є позитивним сигналом, однак поруч з цим держави-члени Альянсу рекомендують Україні продовжити шлях до членства в рамках адаптованої Річної національної програми.

Чим буде ця адаптована РНП, буде визначено у подальших консультаціях. Важливо не допустити, щоб цей інструмент був використаний окремими державами-членами для того, аби коригувати умови та часові рамки вступу України в НАТО», - зазначила за підсумками Саміту віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

При цьому напередодні Саміту Ольга Стефанішина підкреслила, що без чіткої перспективи членства в Альянсі мотивація політичних гравців в Україні стосовно внутрішніх трансформацій «буде інша».

«Наявність або відсутність запрошення визначає також зміст гарантій безпеки. Бо якщо ми маємо відстрочене або не ухвалене у Вільнюсі рішення щодо членства України в НАТО, це означає, що двосторонні гарантії безпеки стають є основними. Очевидно, в такому разі зміщуються їхні акценти.

Ми все одно будемо прямувати в НАТО, але перебіг цього процесу зміниться, бо без чіткої перспективи членства в Альянсі мотивація (політичних гравців в Україні. – ЄП) буде інша. Одна річ, коли ми розуміємо, що все, що ми робимо з точки трансформації в умовах війни, веде нас до політичного рішення і до основної гарантії безпеки. Але якщо цієї кінцевої мети немає, тоді будь-яке рішення щодо внутрішніх трансформацій буде ставитися під питання: чи воно є необхідним зараз, в умовах війни?» - розповіла вона в інтерв’ю ЄП.

Отже, Ольга Стефанішина поки не може назвати конкретний перелік реформ, як цього не зміг зробити під час прес-конференції щодо тексту комюніке і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Зокрема, спочатку він зауважив, що ці умови «частково встановлені у статті 10 Вашингтонського договору. Члени НАТО повинні оцінити, чи умови повністю виконані чи ні». Однак стаття 10 Північноатлантичного договору конкретних умов не визначає.

На уточнююче запитання, чи не міг би пан Столтенберг все ж детальніше пояснити, у чому полягають умови для України, він зазначив, що «виміри» фактично два – це реформи та війна. Причому, ці виміри не залежать одне від одного. Тобто, навіть, якщо війна завершиться, Україна все одно повинна виконати ці умови, які конкретно у комюніке не визначені.

«Ми мусимо зрозуміти, тут є два виміри. Перший – на якому рівні Україна модернізувала свої оборонні інститути, посилила врядування, у тому числі, боротьбу з корупцією. І ці питання ми вирішуємо кожного разу, коли НАТО розширюється, бо ми хочемо приймати країни, сили яких оперативно сумісні з НАТО.

Є й інший вимір. Це той факт, що в Україні точиться війна. Я думаю, що всі члени НАТО погоджуються, що поки точиться війна, ще не час робити Україну повноправним членом НАТО.

Тобто, це дві різні речі. Питання врядування, боротьби з корупцією, оперативної сумісності існують незалежно від війни в Україні. Й інше питання – війна. Але, врешті решт, саме члени НАТО вирішують, чи буде запрошення. Головне, що у комюніке є інструменти, щоб Україна просувалася», зазначив Столтенберг.

Однак про ці умови знає Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков. Про це він повідомив у своєму дописі у соцмережах.

«Зауважу, що НАТО — це військово-політичний альянс. Саме тому євроатлантична інтеграція — це не тільки про безпеку та захист, де наші військові вже довели усьому світові свою відповідність критеріям НАТО, але й про доброчесність та підзвітність публічної сфери. Відтак, наш шлях до НАТО напряму залежить від успіхів України на антикорупційному напрямку та ефективності реформ.

Які задачі зараз стоять перед Україною?

Україна вже має свої гарантії безпеки від корупції - ефективне виконання Державної антикорупційної програми до 2025 року всіма органами влади. Це саме те, що наблизить нас як до стандартів країн-членів НАТО, так і до вступу в ЄС та ОЕСР. Своїми безпрецедентними заходами з запобігання корупції програма охоплює всі державні сфери, у тому числі і сферу безпеки та оборони. Ключова відповідальність тут саме на виконавцях, але НАЗК та громадськість будуть активно стежити за їхніми результатами.

Посилення спроможності та незалежності антикорупційних органів та продовження реформ, у тому числі реформи судової системи.

Реформи та забезпечення незалежності антикорупційних органів є ключовими вимогами наших партнерів та чітко відповідають запиту українців на справедливість. А справедливість може бути гарантована виключно маючи реформовану судову систему та ефективну роботу антикорупційної інфраструктури.

Відновлення обов’язкового електронного декларування чиновників та звітування політичних партій.

Впровадження системи електронного декларування та звітування політпартій було потужним та необхідним кроком антикорупційної реформи, але головне зараз не зупинитися на півшляху. Саме тому громадськість та наші міжнародні партнери, МВФ, G7 та Світовий банк дуже очікують на це рішення.

Хоч обов’язок подачі декларацій поки є добровільним, важливо, щоб публічні службовці подавали свої декларації вже зараз, демонструючи відкритість та прозорість української влади як громадськості, так і нашим міжнародним партнерам.

Хочу нагадати, що НАЗК вже не перший рік активно співпрацює з НАТО через Програму з розбудови доброчесності НАТО – NАТО Building Integrity program (NАТО ВІ). Так, нещодавно мій заступник Ярослав Любченко став Національним координатором з питань співробітництва України з НАТО у сфері розбудови доброчесності в межах цієї програми», - розповів голова НАЗК.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.