Україна повинна виконати умови для запрошення до НАТО: до чого тут суддівська доброчесність та боротьба з корупцією

На саміті у Вільнюсі 11 липня країни-члени НАТО ухвалили фінальне комюніке, в якому окреслили подальші перспективи запрошення України до Альянсу. Як пояснив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції, одне з основних досягнень – це скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України: «Україна не повинна виконувати ПДЧ, бо є набагато ближчою до НАТО».

Разом із тим, щоб отримати нарешті запрошення до НАТО, про яке постійно говорили українські дипломати напередодні Саміту, Україна у майбутньому повинна буде виконати умови. У комюніке Саміту відсутні деталі цих умов, а також конкретні строки щодо їх виконання.

І тут Єнс Столтенберг, відповідаючи на питання журналістів, що ж це за умови і чим вони відрізняються від того ж ПДЧ, почав дещо «губитися».

Зокрема, спочатку він зауважив, що ці умови «частково встановлені у статті 10 Вашингтонського договору. Члени НАТО повинні оцінити, чи умови повністю виконані чи ні». Однак стаття 10 Північноатлантичного договору конкретних умов не визначає.

На уточнююче запитання, чи не міг би пан Столтенберг все ж детальніше пояснити, у чому полягають умови для України, він зазначив, що «виміри» фактично два – це реформи та війна. Причому, ці виміри не залежать одне від одного. Тобто, навіть, якщо війна завершиться, Україна все одно повинна виконати ці умови, які конкретно у комюніке не визначені.

«Ми мусимо зрозуміти, тут є два виміри. Перший – на якому рівні Україна модернізувала свої оборонні інститути, посилила врядування, у тому числі, боротьбу з корупцією. І ці питання ми вирішуємо кожного разу, коли НАТО розширюється, бо ми хочемо приймати країни, сили яких оперативно сумісні з НАТО.

Є й інший вимір. Це той факт, що в Україні точиться війна. Я думаю, що всі члени НАТО погоджуються, що поки точиться війна, ще не час робити Україну повноправним членом НАТО.

Тобто, це дві різні речі. Питання врядування, боротьби з корупцією, оперативної сумісності існують незалежно від війни в Україні. Й інше питання – війна. Але, врешті решт, саме члени НАТО вирішують, чи буде запрошення. Головне, що у комюніке є інструменти, щоб Україна просувалася», зазначив Столтенберг.

Слід зауважити, що раніше про необхідність реформ для запрошення України сказав і сам Джо Байден («демократизація»), й координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. При чому останній висловився, мабуть, більш чітко, ніж пан Столтенберг.

«Тепер є деякі реформи — належне управління, верховенство права (тобто судова реформа – прим. ред.), політичні реформи — над якими Україна має працювати, і ми розуміємо, що важко працювати над деякими з цих реформ, коли ви перебуваєте в стані війни. Звісно, зараз вони воюють. Таким чином, членство в НАТО в найближчому майбутньому є малоймовірним, тому що це призведе до війни НАТО з Росією», - заявив Кірбі CNN.

Що ж це за інструменти, за допомогою яких Україна буде просуватися до членства в НАТО?

Оцінювання України буде відбувати через призму Річної національної програми.

Як сказано в комюніке, Україна «досягла значного прогресу на шляху реформ».

«Відповідно до Хартії про особливе партнерство між НАТО та Україною 1997 року та Доповнення 2009 року, члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати та переглядати прогрес України у сфері оперативної сумісності, а також необхідні додаткові демократичні реформи та реформи сектора безпеки.

Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою адаптованої Річної національної програми.

Альянс підтримуватиме Україну у здійсненні цих реформ на її шляху до майбутнього членства. Ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані», - прописано у п. 11 свіжого документу за результатами Саміту НАТО у Вільнюсі (We will be in a position to extend an invitation to Ukraine to join the Alliance when Allies agree and conditions are met).

Що таке РНП і до чого тут судова реформа?

Річна національна програма (РНП) програми співробітництва Україна-НАТО це документ, який до початку повномасштабного вторгнення регулярно затверджувався Указом Президента на кожний рік.

Як йдеться на офіційному сайті НАТО, держави–члени НАТО щорічно аналізують перебіг реалізації РНП. Основну відповідальність за її реалізацію покладено на Україну. Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем'єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції забезпечує загальну координацію її імплементації відповідними органами державної влади.

23 лютого 2022 року, за день до вторгнення, Кабмін ухвалив проект указу Президента України «Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2022 рік» (РНП). Однак даний проект так і не був підписаний Президентом.

Отже, останньою є РНП за 2021 рік, затверджена Указом Президента Володимира Зеленського від 11 травня 2021 року.

У цій РНП зокрема йдеться про те, що «Ефективна система судочинства забезпечує невідворотність передбаченої законом відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань:

а) підвищення рівня довіри до органів у системі правосуддя (строк виконання — 2022 рік);

б) удосконалення механізмів підтримання доброчесності суддівського корпусу (строк виконання — 2022 рік)».

Також у РНП зазначено, що «Антикорупційні інституції є спроможними та незалежними від будь-якого незаконного впливу чи втручання у їх діяльність, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань:

а) відновлення ефективних законодавчих механізмів запобігання корупції (строк виконання — 2021 рік);

б) забезпечення незалежності антикорупційних інституцій, посилення їхньої інституційної спроможності та покращення взаємодії (строк виконання — 2021 рік)».

У Програмі визначені очікувані результати до кінця 2025 року стосовно судової реформи:

Судові справи розглядаються в розумні строки за принципами рівності учасників, змагальності, гласності і відкритості судового процесу та з використанням сучасних технічних засобів, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань:

• розроблення та затвердження стратегії розвитку судової системи України (строк виконання — 2021 рік);
• упровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (строк виконання — 2025 рік);
• запровадження медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору) (строк виконання — 2022 рік);
• визначення критеріїв допуску справ до провадження у Верховному Суді (строк виконання — 2025 рік);
• удосконалення системи рівного та неупередженого розподілу справ між суддями, зокрема визначення судді та (або) складу колегії суддів на всіх стадіях судового провадження (строк виконання — 2022 рік);
• забезпечення достатнього фінансового забезпечення суддів та діяльності судів (строк виконання — постійно).

Доброчесний та високопрофесійний суддівський корпус функціонує на засадах відповідальності і підзвітності перед суспільством, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань:

• оптимізація процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду (строк виконання — 2022 рік);
• забезпечення належної діяльності Служби судової охорони (строк виконання — 2022 рік);
• підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя (строк виконання — 2022 рік).

Очевидно, що тепер Україна буде затверджувати нову Річну національну програму і рухатися далі за певним планом. Однак, чи сприйматимуть це країни-члени НАТО як «виконання умов», якщо такі умови безпосередньо встановити у комюніке вони не забажали, наразі невідомо.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.