Даниил Гетманцев предлагает изменить правила взимания судебного сбора по спорам на крупные суммы

Председатель Комитета Верховной Рады по налоговой политике Даниил Гетманцев зарегистрировал законопроект 8393 по отдельным вопросам деятельности Национального банка Украины.

Так, предлагается дополнить статью 10 Заключительные и переходные положения Закона «О судебном сборе» пунктом, которым установить, что по делам, по которым судебный сбор за подачу в суд юридическим лицом искового заявления имущественного характера уплачивался в размере, превышавшем 350 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 1 января календарного года, в котором соответствующее исковое заявление подавалось в суд, за подачу в суд апелляционной, кассационной жалобы на решение суда судебный сбор рассчитывается от ставки 350 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 1 января календарного года, в котором соответствующее исковое заявление подавалось в суд.

Как поясняет Гетманцев, на сегодняшний день за подачу в порядке гражданского судопроизводства юридическим лицом в суд искового заявления имущественного характера необходимо уплатить 1,5 процента цены иска, но не менее 1 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 350 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.

Водночас у період до 15 грудня 2017 року (день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким у Законі України "Про судовий збір" було встановлено граничну суму судового збору), позивачі-юридичні особи сплачували за подачу позовної заяви до суду судовий збір у надвеликому розмірі, який не був обмежений граничною сумою.

Наразі розмір судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг обраховується відповідно у 150% та 200 % від суми, що була сплачена за подання позовної заяви, проте, на вищевказані випадки (коли верхня гранична межа для сплати судового збору під час подачі позовної заяви майнового характеру була відсутня) встановлені чинні обмеження не поширюються.

На думку автор, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

«При цьому, слід ураховувати й те, що для позивача визначальними чинниками для звернення до суду є не тільки фінансова спроможність сплати встановленого розміру судового збору, а ймовірність його компенсації з відповідача, що у вищезгаданій ситуації не завжди є можливим.

Так, наприклад, Національним банком України у період відсутності у законодавстві граничної суми у сплаті збору була подана значна кількість позовних заяв до поручителів за зобов’язаннями банків, що віднесені до категорії неплатоспроможних та знаходяться в стадії ліквідації, як солідарних боржників за кредитами рефінансування (наприклад, до поручителів ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", ПАТ "ВіЕйБі Банк", АТ "Банк "Фінанси та кредит", АТ "Імексбанк" тощо).

При цьому суми судового збору при зверненні до суду з такими позовами обчислюються десятками мільйонів гривень, що призводить до значних витрат Національного банку України на сплату судового збору, який у подальшому складно та подекуди неможливо стягнути з боржників через відсутність джерел погашення та враховуючи великі суми стягнення основного боргу. Такі ситуації зазвичай виникають, коли заборгованість по кредиту рефінансування велика, а кошти, які стягуються, першочергово йдуть на погашення наявної заборгованості за кредитом.

Пропоновані законопроектом зміни спрямовані на унормування питання та оптимізацію розміру судову збору, що має сплачуватись за подання до суду апеляційної, касаційної скарги на рішення суду, яке було прийнято у період відсутності у законодавстві граничної суми у сплаті судового збору.

Крім того, вбачається, що змінами, що пропонуються буде забезпечена рівність учасників процесу, адже згідно положень частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням фізичної особи суд може зменшити розмір судового збору або звільнити фізичну особу від його сплати, чим останні користуються, однак юридичні особи такого права не мають.

Слід зауважити, що відповідно до статті 51 Закону України "Про Національний банк України" діяльність Національного банку України не має на меті одержання прибутку, а прибуток до розподілу після формування резервів та збільшення статутного капіталу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.

Таким чином, пропоноване законопроектом приведення до граничної межі розміру сплати збору за оскарження рішень у таких випадках (вираховуючи 150% та 200% від 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в році, в якому подавався позов), слугуватиме доступу до правосуддя без надмірних витрат та збільшуватиме частину прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України», - вважає голова Комітету.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.